Середня довжина висловлювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Середня довжина висловлювання (англ. mean length of utterance, MLU) — показник мовної продуктивності дітей. Традиційно розраховується шляхом збору 100 висловлювань, промовлених дитиною, і арифметичного ділення кількості морфем на кількість висловлювань. Що вище MLU, то вищий рівень володіння мовою. Просто кажучи, це кількість слів або морфем у реченні під час спонтанного спілкування.

Середня довжина висловлювання є хорошим маркером порушень розвитку мовлення. Її можна використовувати для порівняння ступенів засвоєння мови та результатів корекції мови у дітей з аутизмом. Під час тестування дітей віком 3—9 років з діагнозом «аутизм» або «розлади аутистичного спектра» та коефіцієнтом невербального інтелекту (IQ) нижче 85 виявилося, що діти з аутизмом постійно набирали менше балів, ніж діти зі здорової групи, без значного покращення показника середньої довжини висловлювання. Можливі відмінності в результатах, зумовлені відмінностями у вибірці[1].

Дослідження Бішопа та Адамса (1990) показує, що MLU на рівні 4,5 є хорошим показником здатності читати у віці 8 років[2]. Незважаючи на це, середня довжина висловлювання вважається суперечливим показником, і його не слід використовувати як єдину діагностичну міру володіння мовою у дітей.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rice, Mabel (2010). Mean Length of Utterance Levels in 6-Month Intervals for Children 3 to 9 Years with and without Language Impairments. J Speech Lang Hear Res. 53 (2): 333—349. doi:10.1044/1092-4388(2009/08-0183). PMC 2849178. PMID 20360460.
  2. APA PsycNet. psycnet.apa.org (англ.). Процитовано 19 листопада 2023.

Література[ред. | ред. код]

  • Bishop, D. V. M., & Adams, C. (1990). A prospective study of the relationship between specific language impairment, phonological disorders and reading retardation. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 31, 1027—1050.

Посилання[ред. | ред. код]