Середня спеціальна освіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сере́дня спеціа́льна осві́та — середні спеціальні школи, навчальні установи, які підготовляють фахівців середньої кваліфікації для різних галузей народного господарства, а також державного управління, освіти, культури, охорони здоров'я тощо.

У СРСР і УРСР середню спеціальну освіту одержували в технікумах, училищах і спеціальних школах; з відривом (на денних відділах) і без відриву (на вечірніх і заочних) від виробництва. До таких шкіл приймаюли осіб, які закінчили 8-річну або й повну середню загальну освіту школу та склали вступні іспити; на денні відділи осіб віком до 30 років, на вечірні й заочні — без уваги на вік. Термін навчання для випускників восьмирічної школи 3—5 роки, середньої школи — 2—3 роки.

У навчальних планах середньої спеціальної освіти є, крім предметів з певної спеціалізації (навчання поєднане з виробничою працею), предмети загально-освітнього, а також загально-технічного циклів. Випускники середніх спеціальних шкіл одержують диплом (техніка, аґронома, фельдшера тощо) і скеровуються на роботу за фахом; до всіх високих шкіл їх приймають на заг. підставах. На початку 1973—74 навчального року в УРСР діяло 735 середніх спеціальних шкіл з 781 500 учнями (1940—1941 — 693 з 196 200 учнями), у тому числі на денних відділах — 488 000, вечірніх 82 300, заочних — 210 400.

Напрям освіти Кількість шкіл
1960-1961
Тис. учнів
1960-1961
Кількість шкіл
1970-1971
Тис. учнів
1970-1971
Промисловості та будівництва 183 173,1 238 357,2
Транспорту і зв'язку 35 34,7 49 76,5
Сільського господарства 143 87,1 126 110,4
Економіки і права 36 40,5 100 116,4
Охорони здоров'я, фізичної культури і спорту 99 32,3 125 68,4
Освіти 60 21,0 70 51,1
Мистецтва і кінематографії 39 9,4 47 17,3
Всього 595 398,2 755 797,2

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.