Середній корпускулярниий гемоглобін
Середній корпускулярний гемоглобін або «середній клітинний гемоглобін» (MCH) — це середня маса гемоглобіну (Hb) на еритроцит (RBC) у зразку крові. Це повідомляється як частина звичайного загального аналізу крові. Значення MCH знижується у людей з гіпохромною анемією.[1] Червонокрівці (еритроцити) є нормохромні або гіпохромні. Вони ніколи не бувають «гіперхромними». Якщо кількість гемоглобіну перевищує норму, клітини стають більшими, а не темнішими.[2]
Розраховується шляхом ділення загальної маси гемоглобіну, на кількість еритроцитів в об’ємі крові.
MCH=(Hb*10)/RBC (у мільйонах)[3]
Нормальне значення MCH у людини становить від 27 до 33 пікограмів (пг)/клітину. Кількість гемоглобіну на еритроцит залежить від синтезу гемоглобіну та розміру еритроцитів.[4]
Маса еритроцитів визначається залізом (як частиною молекули гемоглобіну), отож MCH у пікограмах, приблизно дорівнює масі одного еритроцита. У разі залізодефіцитної анемії клітинна маса стає легшою, тож MCH нижче 27 пг, є ознакою нестачі заліза.
MCH зменшується, коли синтез гемоглобіну знижується або коли еритроцити менші за норму, наприклад, коли наявна залізодефіцитна анемія.[1] Перетворення в одиниці СІ: 1 пг гемоглобіну = 0,06207 фемтомоля (фмоль).[5] Нормальне значення, переведене в одиниці СІ: 1,68 – 1,92 фмоль/клітина.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б RBC indices: MedlinePlus Medical Encyclopedia. medlineplus.gov (англ.). Процитовано 5 грудня 2023.
- ↑ Loscalzo, Joseph; Fauci, Anthony S.; Kasper, Dennis L.; Hauser, Stephen L.; Longo, Dan L.; Jameson, J. Larry, ред. (2022). Harrison's principles of internal medicine. Volume 2 / Joseph Loscalzo, MD, PhD, Anthony S. Fauci, MD, Dennis L. Kasper, MD, Stephen L. Hauser, MD, Dan L. Longo, MD, J. Larry Jameson, MD, PhD (англ.) (вид. 21st edition). New York Chicago San Francisco Athens London Madrid Mexico Ci-ty Milan New Delhi Singapore Sydney Toronto: McGraw-Hill. ISBN 978-1-264-26850-4.
- ↑ Mean Cell Hemoglobin. web.archive.org (англ.). 20 листопада 2004. Архів оригіналу за 20 листопада 2004. Процитовано 5 грудня 2023.
- ↑ Harrison's principles of internal medicine (англ.) (вид. 21st ed). New York: McGraw Hill. 2022. ISBN 978-1-264-26850-4.
- ↑ Niemand, Hans Georg; Suter, Peter F.; Kohn, Barbara; Niemand, Hans G.; Arnold-Gloor, Susi, ред. (2006). Praktikum der Hundeklinik (нім.) (вид. 10., komplett überarb. und erw. Aufl). Stuttgart: Parey. ISBN 978-3-8304-4141-0.