Кров
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Загальні відомості
Кров — рідка сполучна тканина, що циркулює в замкненій кровоносній системі тварин і людини.
Разом з лімфою і тканинною рідиною є внутрішнім середовищем організму. Кров виконує в організмі багато важливих функцій. Основною з них є перенесення газів, тобто кисню (O2) — від органів дихання до тканин і вуглекислого газу (CO2) — від тканин до органів дихання. Кров, що збагатилась в органах дихання на O2, називається артеріальною, а кров, що віддала O2 тканинам і забрала з них CO2 — венозною (див. Газообмін, Дихання). Здатність крові зв'язувати O2 і віддавати його тканинам зумовлена наявністю в ній пігментів (гемоглобіну, хлорокруорину, гемеритрину).
Крім того кров переносить поживні речовини від шлунково-кишкового тракту до тканин; вимиває кінцеві продукти обміну речовин із тканин і переносить їх до органів виділення (нирки, шкіра); переносить біологічно активні речовини (гормони, вітаміни, ферменти тощо); у гомойотермних тварин і людини бере участь у терморегуляції; захищає організм від мікроорганізмів і чужорідних тіл (див. Фагоцитоз, Імунітет).
Кров бере участь у регуляції водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Важливим пристосуванням крові є здатність до її згортання, що забезпечує швидке припинення кровотечі.
[ред.] Склад крові
Кров складається з плазми крові і формених елементів (клітин), яких у хребетних тварин і людини є 3 групи:
- Еритроцити
- Лейкоцити
- Тромбоцити (виробляються кровотворними органами).
Еритроцити в кровяному руслі є носіями групових властивостей. Формені елементи звичайно становлять 40-45% об'єму крові, плазма — 55-60%. Відносна сталість кількості формених елементів крові регулюється нейрогуморальними механізмами. До складу крові входять білки, вуглеводи, ліпіди, мінер. речовини, вода.
Хімічний склад, реакція середовища (pH) та інші хіміко-фізичні параметри крові відносно сталі. Це забезпечується механімами гомеостазу. Кількість крові у безхребетних тварин у відношенні до маси тіла коливається від 20 до 60%, у хребетних — від 1,7 до 10%, у людини — близько 7%. При різних патологічних станах організму можуть виникати зміни в крові, дослідження яких має велике діагностичне значення. Вивченням крові займається гематологія.
[ред.] Нормальні показники периферичної крові
[ред.] В новонароджених
Hb - 180-210 г\л, 90% - фетальний гемоглобін;
еритроцити - 5-7*1012 \л;
колірний показник - >= 1;
лейкоцити - 10-30*109 \л;
гематокрит - 55%;
ШОЕ - 1,5-8 мм\год.;
[ред.] В дорослих
Hb - чол. - 135-160 г\л, жін. - 120-140 г\л;
еритроцити - чол. 4,5-5,5*1012 \л, жін. 3,9-4,5*1012 \л;
колірний показник - >= 0,8-1;
лейкоцити - 6-9*109 \л;
гематокрит - 40-45%;
ШОЕ - 6-14 мм\год.;
[ред.] В дітей та підлітків
Гемоглобін:Ч 130,0-160,0г/л
- Ж 120,0-140г/л
Еритроцити:Ч 4,0-5,0Т/л
- Ж 3,9-4,7Т/л
Кольоровий показник:0,85-1,15
Ретикулоцити:0,2-1,20/о
Лейкоцити:4,0-9,0Г/л
Тромбоцити:180,0-320,0Г/л
ШОЕ:Ч 1-10мм/год
- Ж 2-15мм/год
Лімфоцити:19,0-37,0%
Еозинофіли:0,5-5,0%
Базофіли:0-1,0%
Міоноцити:3,0-11,0%
MCHC:30-38 г/дл
RDW:11,5-14,5%
MCH:24-34 пікограм
MCV:75-95 фемалітр
Паличко-ядерні:3-6%
Сегменто-ядерні:51-67%
Лімфоцити:23-40%
Моноцити:4-8%
Базофільнії гранулоцити:0,25-1%
Еозифільні гранулоцити:2-4%
[ред.] Дивись також
[ред.] Джерела