Кров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кровотеча з вказівного пальця руки


Кров — рідка сполучна тканина організму тварин, що виконує важливі функції в забезпеченні його життєдіяльності. Кров складається з рідкої частини плазми та різноманітних клітин. Вона циркулює системою судин (хребетні та частина безхребетних тварин) під дією сили ритмічних скорочень серця або судини, що його заміщує.

Кров людини складається з рідкої частини плазми, клітин лейкоцитів та постклітинних структур: еритроцитів, тромбоцитів. Вона циркулює системою судин під дією сили ритмічних скорочень серця і безпосередньо з іншими тканинами тіла не контактує через наявність гематопаренхіматозних бар'єрів. У всіх хребетних кров має зазвичай червоний колір (від блідо- до темночервоного), яким вона зобов'язана гемоглобіну, що міститься в еритроцитах. У деяких молюсків і членистоногих кров має блакитний колір завдяки гемоціаніну.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Разом з лімфою і тканинною рідиною кров є внутрішнім середовищем організму. Вона виконує в організмі багато важливих функцій. Основною з них є перенесення газів, тобто кисню, від органів дихання до тканин і вуглекислого газу (CO2) — від тканин до органів дихання. Кров, що збагатилась в органах дихання на O2, називається артеріальною, а кров, що віддала O2 тканинам і забрала з них CO2 — венозною (див. Газообмін, Дихання). Здатність крові зв'язувати O2 і віддавати його тканинам зумовлена наявністю в ній пігментів (гемоглобіну, хлорокруорину, гемеритрину).

Крім того кров переносить поживні речовини від шлунково-кишкового тракту до тканин; вимиває кінцеві продукти обміну речовин із тканин і переносить їх до органів виділення (нирки, шкіра); переносить біологічно активні речовини (гормони, вітаміни, ферменти тощо); у теплокровних тварин і людини бере участь у терморегуляції; захищає організм від мікроорганізмів і чужорідних тіл (див. Фагоцитоз, Імунітет).

Кров бере участь у регуляції водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Важливою властивістю крові є здатність до її згортання, що забезпечує швидке припинення кровотечі.

Функції крові[ред.ред. код]

  • Транспортна
    • Поживна — кров розносить по тілу поживні речовини від кишечника або з місць їх накопичення (глюкозу з печінки). Завдяки цій функції кров відносять до трофічних тканин.
    • Видільна (екскреторна) полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин.
    • Дихальна — перенос кисню від легень до тканин та вуглекислого газу від тканин до легень;
    • Регуляторна — кров розносить по організмові фізіологічно активні речовини, які регулюють та об'єднують діяльність різних органів та систем, тобто здійснює гуморальну регуляцію функцій організму.
    • Терморегуляторна, тобто збереження сталості температури тіла. Ця функція здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові. Кров, рівномірно розподіляючись в організмі, створює умови або для тепловіддачі (посилюючи рух крові в капілярах шкіри), або для збереження тепла (розширюючи судини внутрішніх органів).
  • Захисна — лейкоцити крові забезпечують фагоцитоз, а також виділення антитіл проти антигенів; здатність крові до згортання, внаслідок чого припиняється кровотеча (тромбоцит).
  • Гомеостатична (підтримання динамічної сталості внутрішнього середовища організму, гомеостазу) досягається завдяки тому, що кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи.
  • Трофічна

Склад крові[ред.ред. код]

Червоні кров'яні тільця — еритроцити

Кров складається з плазми крові і формених елементів (клітин), яких у хребетних тварин і людини є 3 групи:

Еритроцити в кров'яному руслі є носіями групових властивостей. Формені елементи звичайно становлять 40-45% об'єму крові, плазма — 55-60%. Відносна сталість кількості формених елементів крові регулюється нейрогуморальними механізмами. До складу крові входять білки, вуглеводи, ліпіди, мінеральні речовини, вода.

Хімічний склад, реакція середовища (pH) та інші хіміко-фізичні параметри крові відносно сталі. Це забезпечується механізмами гомеостазу. Кількість крові у безхребетних тварин у відношенні до маси тіла коливається від 20 до 60%, у хребетних — від 1,7 до 10%, у людини — близько 7%. При різних патологічних станах організму можуть виникати зміни в крові, дослідження яких має велике діагностичне значення. Вивченням крові займається гематологія.

Кров відноситься до швидко оновлюваних тканин. Фізіологічна регенерація формених елементів крові здійснюється за рахунок руйнування старих клітин і утворення нових органами кровотворення. Головним з них у людини та інших ссавців є кістковий мозок. У людини червоний або кровотворний кістковий мозок розташований в основному в тазових кістках і в довгих трубчастих кістках. Основним фільтром крові є селезінка (червона пульпа), що здійснює в тому числі і імунологічний її контроль (біла пульпа).

Групи крові[ред.ред. код]

Докладніше: Групи крові

У людини відомо близько тридцяти систем груп крові[1], серед яких найважливішими є система AB0 та система Rh.

За системою AB0 є два основні білки еритроцитів (гемаглютиногени), позначаються літерами А і В (латинський алфавіт), та два додаткові білки плазми (гемаглютиніни) — Альфа та Бета (грецький алфавіт). Відсутність гемаглютиногенів позначають цифрою «0». За їхньою наявністю чи відсутністю визначають чотири групи крові:

Кожна з цих груп може містити або не містити ще один білок еритроцитів — резус-фактор (Rh).

Нормальні показники периферичної крові людини[ред.ред. код]

Докладніше: Аналіз крові

У новонароджених[ред.ред. код]

Hb — 180–210 г/л, 90% — фетальний гемоглобін;
еритроцити — 5-7·1012 /л;
колірний показник — >= 1;
лейкоцити — 10-30·109 /л;
гематокрит — 55%;
ШОЕ — 1,5-8 мм/год.;

У дорослих[ред.ред. код]

Hb — чоловіки — 135–160 г/л, жінки — 120–140 г/л;
еритроцити — чоловіки 4,5-5,5·1012 /л, жінки 3,9-4,5*1012 /л;
колірний показник — >= 0,8-1;
лейкоцити — 6-9·109 /л;
гематокрит — 40-45%;
ШОЕ — 6-14 мм/год.;

У дітей та підлітків[ред.ред. код]

Гемоглобін: чоловіки 130,0-160,0г/л

жінки 120,0-140 г/л

Еритроцити: чоловкіи 4,0-5,0 Т/л

жінки 3,9-4,7 Т/л

Кольоровий показник:0,85-1,15
Ретикулоцити: 0,2-1,20 /л
Лейкоцити: 4,0-9,0 г/л
Тромбоцити: 180,0-320,0 г/л
ШОЕ: чоловіки 1-10 мм/год

жінки 2-15 мм/год

Лімфоцити: 19,0-37,0%
Еозинофіли: 0,5-5,0%
Базофіли: 0-1,0%
Моноцити: 3,0-11,0%
MCHC: 30-38 г/дл
RDW: 11,5-14,5%
MCH: 24-34 пікограм
MCV: 75-95 фемалітр
Паличко-ядерні: 3-6%
Сегменто-ядерні: 51-67%
Лімфоцити: 23-40%
Моноцити: 4-8%
Базофільнії гранулоцити: 0,25-1%
Еозифільні гранулоцити: 2-4%

Цікаві факти[ред.ред. код]

Під час японсько-корейської війни 15921598 років корейський генерал Квак Чеу носив червоний одяг, пофарбований менструальною кров'ю незайманих дівчат[2]. Генерал вірив, що темна жіноча енергія інь перетворювала його одяг у обладунок, недоступний для японської вогнепальної зброї — уособлення чоловічої енергії ян[2].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. International Society of Blood Transfusion Working Party on red cell immunogenetics and blood group terminology: Berlin report 2011 (англ.)
  2. а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.

Джерела[ред.ред. код]

  • Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К.: Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів, 2002. — 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов. — Київ: Вища школа, 2001.