Кров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Кровотеча з вказівного пальця руки

Червоні кров'яні тільця - еритроцити

Зміст

1 Загальні відомості
2 Склад крові
3 Нормальні показники периферичної крові
4 Дивись також
5 Джерела

[ред.] Загальні відомості

Кров — рідка сполучна тканина, що циркулює в замкненій кровоносній системі тварин і людини.

Разом з лімфою і тканинною рідиною є внутрішнім середовищем організму. Кров виконує в організмі багато важливих функцій. Основною з них є перенесення газів, тобто кисню (O₂) — від органів дихання до тканин і вуглекислого газу (CO₂) — від тканин до органів дихання. Кров, що збагатилась в органах дихання на O₂, називається артеріальною, а кров, що віддала O₂ тканинам і забрала з них CO₂ — венозною (див. Газообмін, Дихання). Здатність крові зв'язувати O₂ і віддавати його тканинам зумовлена наявністю в ній пігментів (гемоглобіну, хлорокруорину, гемеритрину).

Крім того кров переносить поживні речовини від шлунково-кишкового тракту до тканин; вимиває кінцеві продукти обміну речовин із тканин і переносить їх до органів виділення (нирки, шкіра); переносить біологічно активні речовини (гормони, вітаміни, ферменти тощо); у гомойотермних тварин і людини бере участь у терморегуляції; захищає організм від мікроорганізмів і чужорідних тіл (див. Фагоцитоз, Імунітет).

Кров бере участь у регуляції водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Важливим пристосуванням крові є здатність до її згортання, що забезпечує швидке припинення кровотечі.

[ред.] Склад крові

Кров складається з плазми крові і формених елементів (клітин), яких у хребетних тварин і людини є 3 групи:

Еритроцити
Лейкоцити
Тромбоцити (виробляються кровотворними органами).

Еритроцити в кровяному руслі є носіями групових властивостей. Формені елементи звичайно становлять 40-45% об'єму крові, плазма — 55-60%. Відносна сталість кількості формених елементів крові регулюється нейрогуморальними механізмами. До складу крові входять білки, вуглеводи, ліпіди, мінер. речовини, вода.

Хімічний склад, реакція середовища (pH) та інші хіміко-фізичні параметри крові відносно сталі. Це забезпечується механімами гомеостазу. Кількість крові у безхребетних тварин у відношенні до маси тіла коливається від 20 до 60%, у хребетних — від 1,7 до 10%, у людини — близько 7%. При різних патологічних станах організму можуть виникати зміни в крові, дослідження яких має велике діагностичне значення. Вивченням крові займається гематологія.

[ред.] Нормальні показники периферичної крові

[ред.] В новонароджених

Hb - 180-210 г\л, 90% - фетальний гемоглобін;
еритроцити - 5-7*10¹² \л;
колірний показник - >= 1;
лейкоцити - 10-30*10⁹ \л;
гематокрит - 55%;
ШОЕ - 1,5-8 мм\год.;

[ред.] В дорослих

Hb - чол. - 135-160 г\л, жін. - 120-140 г\л;
еритроцити - чол. 4,5-5,5*10¹² \л, жін. 3,9-4,5*10¹² \л;
колірний показник - >= 0,8-1;
лейкоцити - 6-9*10⁹ \л;
гематокрит - 40-45%;
ШОЕ - 6-14 мм\год.;