Синдром Аперта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синдром Аперта
Patient with Apert syndrome.jpg
МКХ-10 Q78.0
OMIM 101200
DiseasesDB 33968
MedlinePlus 001581
eMedicine ped/122
MeSH D000168

Синдром Аперта, або Акроцефалосиндактилія I типу[1] (англ. Apert Syndrom) — це один з типів акроцефалосиндактилії, що проявляється вадами розвитку обличчя, кісток черепу, пальців рук та ніг.[2] Частіше зустрічається у потомства літніх людей.[3]

Історія[ред.ред. код]

Перші згадки про цю хворобу відносяться до 1894 року.

У 1906 році французький педіатр Аперт систематизував спостереження цієї аномалії, та описав прояви цієї хвороби.

До 1960 року було 150 зафіксованих документально випадків цього синдрому.[1]


Примітки[ред.ред. код]

  1. а б http://www.ibis-birthdefects.org/start/ukrainian/uacrocep.htm
  2. Fearon, Jeffrey A. (July 2003). «Treatment of the Hands and Feet in Apert Syndrome: An Evolution in Management». Plastic and Reconstructive surgery 112 (1) (Dallas, Texas). с. 1–12. doi:10.1097/01.PRS.0000065908.60382.17. ISSN 0032-1052. PMID 12832871. 
  3. http://pan-ta-pani.com/92084-hromosomni-anomali-i-litnijj-vik-batka.html

Посилання[ред.ред. код]