Система керування вмістом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адміністраторська панель Joomla! 1.6)

Систе́ма керува́ння вмі́стом (СКВ; англ. Content Management System, CMS) — програмне забезпечення для організації веб-сайтів чи інших інформаційних ресурсів в Інтернеті чи окремих комп'ютерних мережах.

Існують сотні, а може, навіть й тисячі доступних CMS – систем. Завдяки їхній функціональності їх можна використовувати в різних компаніях. Незважаючи на широкий вибір інструментальних та технічних засобів, наявних в CMS, існують загальні для більшості типів систем характеристики.

Перші СКВ були розроблені у великих корпораціях для організації роботи з документацією. У 1995-му від компанії CNET відокремилася окрема компанія Vignette, яка започаткувала ринок для комерційних СКВ. З часом діапазон продукції розширювався і все більше інтегрувався у сучасні мережеві рішення аж до популярних веб-порталів.

Багато сучасних СКВ поширюються як безкоштовні і легкі у встановленні (інсталяції) програми, які розробляються групами ентузіастів під ліцензією GNU/GPL.

Системи управління веб-сайтом часто розраховані на роботу у певному програмному середовищі. Наприклад, система MediaWiki, під управлінням якої працює Вікіпедія, написана мовою програмування PHP і зберігає вміст і налаштування у базі даних типу MySQL або PostgreSQL; тому для її роботи потрібно, щоб на сервері, де вона розміщена, були встановлені веб-сервер (Apache, IIS чи інший), підтримка PHP та системи керування базами даних MySQL або PostgreSQL, а також, в разі необхідності, додаткові програми для обробки зображень чи математичних формул. Такі вимоги є досить типовими для відкритих СКВ.

Різновиди СКВ[ред.ред. код]

  • Web content management systems для управління веб-сайтами (наприклад, енциклопедіями, подібними до Вікіпедії, онлайн-виданнями, блогами, форумами, корпоративними чи персональними веб-сторінками та ін.)
  • Транзакційні СКВ для забезпечення транзакцій у електронній комерції.
  • Інтегровані СКВ для роботи з документацією на підприємствах.
  • ппацука32кagement) для забезпечення циклу життя файлів електронних медіа (відео, графічн., презентації тощо).
  • Системи для забезпечення циклу життя документації (інструкції, довідники, описи).
  • Освітні СКВ — системи для організації Інтернет курсів та відповідного циклу життя документації. Наприклад:
Системи, що мають українську локалізацію:
- Moodle — використовується більш ніж 20 ВНЗ України, має українську локалізацію;
- MaxSite CMS — досить гнучка в налаштуванні CMS на CodeIgniter, має українську локалізацію;
- Joomla — повна українська локалізація Joomla! 1.5.x, Joomla! 1.0.x - переклад фронтальної частини. Переклади розширень.
- ATutor — використовується у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя;
- Ilias — використовується у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Системи, що не мають української локалізації але одночасно не мають проблем із відображенням символів кирилиці (ті, що працюють з шрифтами юнікод UTF-8):
- OLAT;
- Interact;
- Docebo;
- Wordcircle;
- e107.
  • Платформенні СКВ (Platform Content Management Systems) підтримують автоматизацію роботу з комп’ютерними файлами, папками, програмами у визначеному програмному середовищі.
  • Корпоративні СКВ (Enterprise content management systems) з різноплановим пристосуванням для потреб підприємн. діяльності. Підтримують цикл життя внутрішньої і зовнішньої документації.
Приклади корпоративних СКВ:
- RedDot;
- Microsoft CMS;
- Rhythmyx;
- Documentum;
- Open pages;
- Chrystal Software;
- Viagnette;
- CyberTeams;
- Blue Martini;
- Tikiwiki CMS Groupware;

Способи роботи[ред.ред. код]

  • Генерація сторінок за запитом. Системи такого типу працюють на основі зв’язки «модуль редагування → база даних → модуль представлення». Модуль представлення генерує сторінку з контентом при запиті на нього на основі інформації з бази даних. Інформація в БД змінюється за допомогою модуля редагування. Сторінки заново створюються сервером при кожному запиті, а це створює навантаження на сервер. Але це навантаження може бути багатократно зменшене при використанні методів кешування, які є в сучасних веб-серверах.
  • Генерація сторінок при редагуванні. Системи цього типу при редагуванні сторінок вносять зміну у вміст сайту та створюють набір статичних сторінок. При такому способі втрачається інтерактивність між відвідувачами сайтів та контентом даного сайту.
  • Змішаний тип. Як зрозуміло із назви, цей тип поєднує в собі переваги перших двох. Може бути реалізований шляхом кешування – модуль представлення генерує сторінку один раз, надалі вона через деякий час буде в декілька разів швидше завантажуватися із кешу. Кеш може оновлюватись як автоматично, через деякий час чи при внесенні змін у певні розділи сайту, так і вручну за командою адміністратора. Другий підхід — збереження певних інформаційних блоків на етапі редагування сайту і збирання сторінок з цих блоків при запиті відповідної сторінки користувачем.

Особливості[ред.ред. код]

Існують CMS двох видів: платні і безкоштовні.

  • Безкоштовні CMS поширюються у вільному доступі, і, як наслідок, за технічну підтримку ніхто не відповідає. Варто пам'ятати про те, що і за збереження, безпеку, при використанні безкоштовної CMS ніхто не буде нести відповідальності.

Характеристики CMS безкоштовної нітрохи не поступаються за якістю CMS платним, проте вірна приказка і для інтернет технологій щодо безкоштовного сиру. Нерідко CMS поширюють угруповання хакерів, з метою частково або повністю здійснювати контроль над сайтами.

  • Платні CMS поділяються на два типи:

-системи із закритим кодом (вихідний код закодований (кріптованний) і не допускає будь-яких змін); -системи з відкритим кодом (для внесення зміни будь-якої з функціональних можливостей вихідний код відкритий). Характеристики CMS з відкритим і закритим кодом мають ряд характерних ознак, які є як перевагами, так і недоліками. Відкритий код дозволяє зловмисникам простіше зламати сайт, а це значить, що можуть постраждати всі ресурси, для створення яких була обрана саме ця CMS. Для того, щоб купити систему з закритим кодом, необхідно переконатися в правильності вибору. Перерахуємо далі по яким характеристикам CMS необхідно вибрати оптимальну для Вашого бізнесу.

Критерії для визначення функціональності CMS Критеріїв для визначення функціональності CMS всього чотири:

  • функціональність системи управління (основні характеристики CMS це юзабіліті, настроюваність, зручність в обігу, навігації; можливість незначних змін і редизайну без зупинки роботи сайту);
  • універсальність системи управління (можливість використовувати дані характеристики CMS для створення сайту будь-якого рівня складності, будь то візитка або великий портал);
  • адміністрування сайту (можливість призначати різним групам користувачів різні рівні доступу, якісний захист системи від зломів);
  • інші характеристики CMS (такі як можливість перенесення на іншу платформу без втрати інформації, можливість зберігати резервні копії, хороший відгук бази даних).

Важливою характеристикою CMS є своєчасне реагування команди розробників на запити клієнта. Це важливо, тому як мало просто встановити CMS, але і подальша інформаційна та технічна підтримка важлива.

Система управління - програма, що надає інструменти для додавання, редагування, видалення інформації на сайті. Існують різноманітні системи управління сайтом, серед яких зустрічаються платні і безкоштовні, побудовані за різними технологіями. Кожен сайт має панель управління, яка є лише частиною всієї програми, але достатня для управління ним. Велика частина сучасних систем керування вмістом реалізується у вигляді візуального (WYSIWYG) редактора - програми, яка створює HTML-код із спеціальної спрощеної розмітки, що дозволяє користувачеві простіше форматувати текст.

Функції прикладних програм керування контентом[ред.ред. код]

Найпоширеніші функції CMS – систем перераховані нижче:

  • Створення контенту. Це сукупність завдань, які виконують автори текстів, фотографи, графічні художники, відео продюсери і звукорежисери, маркетингові експерти, юристи та інші люди, які подають оригінальний матеріал для користувачів веб-сторінки.
  • Збір та адаптація контенту з існуючих джерел.
  • Класифікація та індексування контенту. Контент повинен бути описаний формальними ознаками (наприклад, дата створення, автор) і класифікаційними даними (наприклад, предметна категорія чи ключові слова). Така діяльність описується як зв’язання контенту та метаданих.
  • Перегляд контенту. Необхідний для всіх видів опублікованого контенту.
  • Затвердження. Формальне затвердження опублікованого контенту - важлива складова правової відповідальності за нього.
  • Перетворення контенту. Тексти, графіка, звуки та інші форми контенту мають бути перетворені до формату, що є найзручнішим або використовується в даній CMS – системі.
  • Зберігання контенту. Контент, як правило, зберігається в файлах або в БД. У випадку складніших застосувань контент підлягає управлінню версіями програмного забезпечення (SMC).
  • Тестування і верифікація контенту. Може стосуватись різних аспектів, таких як:
  1. Розірвані зв’язки;
  2. Сторінки, які повільно відкриваються;
  3. Програмні помилки в аплетах і скриптах;
  4. Помилки в комунікації клієнт-сервер.
  • Перевірка готовності контенту - це тип тестування, який включає верифікацію (перевірку) завершеності та цілісності великого об’єму контенту (наприклад, інформацію про різні аспекти нової послуги).
  • Публікація. Враховує всі фізичні аспекти публікації контенту, включаючи дублювання контенту на різних серверах.
  • Підтримка, актуалізація та контроль за змінами. Включає моніторинг опублікованого контенту та реагування на сигнали та необхідність змін.
  • Recall та архівування. Recall може відбуватися з багатьох причин – наприклад, втрата актуальності контенту, втрата законних прав на контент, низька частота відвідуваності, поява новішого контенту тощо. Будь-який Recalled контент є архівований.
  • Звіти та аналіз. Включає різні форми звітування та аналізу, з метою кращого обслуговування користувачів, покращення вигляду порталу.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]