Скомороха Віктор Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скомороха Віктор Єгорович
Скомороха Віктор Єгорович
Скомороха Віктор Єгорович
3-й Голова Конституційного суду України
19 жовтня 1999 — 18 жовтня 2002
Попередник: Тимченко Іван Артемович
Наступник: Селівон Микола Федосович
 
Народження: 7 лютого 1941(1941-02-07) (83 роки)
Матросове, Солонянський район, Дніпропетровська область, Українська РСР
Країна: СРСР СРСР → Україна Україна
Освіта: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Ступінь: кандидат юридичних наук
Нагороди:
медаль «Ветеран праці» орден «За заслуги» I ступеня орден «За заслуги» II ступеня
Заслужений юрист України

Віктор Єгорович Скомороха (нар. 7 лютого 1941) — радянський і український суддя, кандидат юридичних наук, професор. Голова Конституційного суду України (1999—2002).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 лютого 1941 року в селі Матросове Солонянського району на Дніпропетровщині[1].

З 1959 по 1960 рік — шофер у колгоспі «Жовтнева революція», у 1960—1963 роках служив в армії.

У 1963—1967 роках навчався у Харківському юридичному інституті[1].

У 1967 році починає працювати суддею Краснолуцького міського народного суду на Луганщині, з 1970 року — суддя Луганського обласного суду.

1976 року обирається суддею Верховного Суду України. Має вищий кваліфікаційний клас судді.

У 1996—1999 роках — секретар Колегії суддів у справах за конституційними поданнями і зверненнями.

У вересні 1996 року на третьому (позачерговому) з'їзді суддів України призначений суддею Конституційного Суду України, у 1999 році був обраний Головою Конституційного Суду України на період з 1999 по 2002 рік[2].

У 2001 році захистив дисертацію кандидата юридичних наук на тему: «Конституційний Суд України в механізмі державної влади»[3]. У 2003 було присвоєно вчене звання професор.

Припинив повноваження судді Конституційного Суду України з 19 жовтня 2005 року[2].

З 2006 року — член Комісії державних нагород і геральдики[1].

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор близько 50 публікацій, присвячених аналізові та застосуванню законодавства, захисту прав людини[1]. 1999 року вийшли друком кримінально-публіцистичні нариси «Пам'ять і біль». У 2007 році вийшла друком книга "Конституційна юрисдикція в Україні: проблеми теорії, методології і практики". Брав участь у підготовці проєктів Концепції судової реформи в Україні, Закону про статус суддів, проєкту Кримінального кодексу та низки інших законопроєктів.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Довідка: Скомороха Віктор Єгорович. dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  2. ↑ а б Скомороха Віктор Єгорович | Конституційний Суд України. www.ccu.gov.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  3. ↑ Скомороха Віктор Єгорович. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  4. ↑ ZakonOnline (25 жовтня 2002). Указ № 946/2002 від 25.10.2002 Про нагородження орденом "За заслуги". zakononline.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  5. ↑ Про відзначення державними нагородами України юристів. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Юзьков (1992–1995) • Тимченко (1996–1999) • Скомороха (1999–2002) • Селівон (2002–2005) • Домбровський (2006–2007) • Пшеничний (2007, в.о.) • Стрижак (2007–2010) • Головін (2010–2013) • Овчаренко (2013–2014) • Баулін (2014–2017) • Кривенко (2017–2018, в.о.) • Шевчук (2018–2019) • Шаптала (2019) • Тупицький (2019–2020) • Головатий (з 2020, в.о.)
терези Феміди Це незавершена стаття про юриста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скомороха_Віктор_Єгорович&oldid=41265318