Сміливо ми в бій підемо
Сміливо ми в бій підемо (Смело мы в бой пойдём) — популярна пісня часів Першої світової війни і Громадянської війни в Росії.
Історія[ред. | ред. код]
У 1910-ті роки на слова Олександра Васильовича Колчака "Белой акации гроздья душистые" М. Штейнбергом було написано романс. Під час Першої світової війни з'явилася солдатська пісня "Чули, діди, війна почалася..."
Після Революції 1917 року пісню було перероблено і з'явилися два варіанти: "Марш білої армії", відоміший за словами "Сміливо ми в бій підемо за Русь святу" ("Чули діди") та породжену від нього першу радянську пісню — "Сміливо ми в бой підемо за владу Совєтов". Уже 1919 року варіанти пісні були широко відомі.
Фрагмент первісного варіанта (часів Першої світової війни)[ред. | ред. код]
Слыхали, деды,
Война началася,
Бросай свое дело —
В поход собирайся.
Припев:
Смело мы в бой пойдём
За Русь святую,
И как один прольём
Кровь молодую.
Деды вздохнули,
Руками взмахнули,
Знать на то воля,
Надо власть спасати…
Пісня Добровольчої армії[ред. | ред. код]
Слышали братья,
Война началась!
Бросай своё дело,
В поход снаряжайся.
Припев:
Смело мы в бой пойдём
За Русь Святую
И, как один, прольём
Кровь молодую!
Деды вздохнули,
Руками всплеснули, —
Божья, знать, воля,
Отчизну спасай!
С тихого Дона,
С далёкой Кубани —
Все собирались
Россию спасать.
Вдали показались
Красные роты…
Ружья в атаку!
Вперёд пулемёты!
Вот и окопы,
Рвутся снаряды,
Их не боятся
Белых отряды.
Рвутся снаряды,
Трещат пулемёты,
Отряды пехоты
Стремятся вперёд!
Кровь молодая
Льётся рекою,
Льётся рекою
За русскую честь!
Вечная память
Павшим героям,
Вечная слава
Героям живым!
- Сатиричний варіант
Смело мы в бой пойдём,
А я останусь…
С частью хозяйственной
Я не расстанусь…
Пісня Червоної Армії[ред. | ред. код]
Слушай, рабочий,
Война началася,
Бросай своё дело,
В поход собирайся.
Припев:
Смело мы в бой пойдём
За власть Советов
И как один умрём
В борьбе за это.
Рвутся снаряды,
Трещат пулеметы,
Но их не боятся
Красные роты.
Припев.
Вот показались
Белые цепи,
С ними мы будем
Биться до смерти.
Припев.
Вечная память
Павшим героям,
Вечная слава
Тем, кто живёт.
Припев.
Дроздовець генерал-майор А. В. Туркул у мемуарах "Дроздовці у вогні" зафіксував такий червоноармійський варіант пісні влітку 1920 року під час атаки червоних курсантів на Оріхів у Північній Таврії [2] :
Сміливо ми в бій підемо
За владу трудову
І всіх «дроздів» поб'ємо,
Сволота таку…
Версія власівців[ред. | ред. код]
Під час "Німецько-радянської війни", ті хто став на бік нацистів (відомі в широких колах як власівці), співали:
Смело мы в бой пойдём
За Русь святую.
И всех жидов побьём,
Сволочь такую![3]
Українська версія[ред. | ред. код]
Чуєш мій друже славний юначе,
Як Україна стогне і плаче?
З півночі чорна постає хмара,
Рикає хижо московська навала.
Приспів:
Ми сміло в бій підемо за Україну
І голови складемо за Землю Рідну.
Ми сміло в бій підемо за Русь Святую
І як один проллємо кров молодую.
Ворог лукавий йде на Вкраїну
Щоб обернути край наш в руїну.
Лава до лави станьмо як криця
На герць кривавий з ворогом битися.
Приспів.
Сміло до бою брате рушаймо,
Землі святої врагу не даймо.
Жереб щасливий за край вмирати,
А не в кайданах вік звікувати
Приспів.
[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ларионов В. А. Последние юнкера / предисловие и комментарии Николай Росс. — 1-е изд. — Frankfurt am Main : Посев, 1984. — 254 с.
- ↑ Туркул А. «Дроздовцы в огне: Картины гражданской войны, 1918—1920 гг.». — Л.: Ингрия, 1991. Репринтное воспроизведение с издания 1948.
- ↑ Арсеньева Е. Год длиною в жизнь — М.: Эксмо, 2007 — ISBN 978-5-699-22011-3
- ↑ Текст, акорди "Чуєш мій друже славний Юначе" - Тарас Компаніченко - Українські пісні