Сова папуанська
| Сова папуанська | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Uroglaux dimorpha (Salvadori, 1874) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Athene dimorpha Salvadori, 1874 Ninox dimorpha (Salvadori, 1874) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Сова папуа́нська[2] (Uroglaux dimorpha) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Мешкає на Новій Гвінеї. Це єдиний представник монотипового роду Папуанська сова (Uroglaux).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 30-34 см. Довжина дзьоба становить 2,5 см, довжина хвоста 15,7 см, довжина крила 20 см, довжина цівки 3,3 см, довжина середнього кігтя 2,7 см[4]. Голова відносно невелика, хвіст довгий. Крила короткі, округлі. Лицевий диск білий, нечіткий, з чорними смужками і білими "бровами". Верхня частина тіла сірувато-коричнева або охристо-коричнева. Спина і крила поцятковані охристо-сірими смужками. Нижня частина тіла жовтувата, сильно поцяткована коричневими і чорними смужками. Очі яскраво-жовті, восковиця жовта, дзьоб сірувато-чорний. Самці дещо більші за самиць, що незвично для сов[5]..
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Папуанські сови мешкають на заході та на сході Новій Гвінеї, а також на острові Япен. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, а також в галерейних лісах і вологих саванах. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами, гризунами і птахами, зокрема голубами тілопо, вага яких може становити 80% від ваги сови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Uroglaux dimorpha.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ J. H. Gurney. On some Eastern Owls. „Ibis”, s. 172, 1884.
- ↑ Richard Bowdler Sharpe: Catalogue of Birds in the British Museum. T. 2. Striges. 1875, s. 175.
Джерела[ред. | ред. код]
- Del Hoyo, J.; Elliot, A. & Sargatal, J. (Hrsg.) (1999): Handbook of the Birds of the World. Volume 5: Barn-Owls to Hummingbirds. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-25-3
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |