Сообцокова Вікторія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторія Сообцокова
Особисті дані
Повне ім'я Вікторія Володимирівна Сообцокова
Дата народження 7 березня 1973(1973-03-07) (51 рік)
Місце народження Дніпропетровськ, УРСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Зріст 190 см
Вага 79 кг
Інформація про клуби
Позиція Легкий форвард / Важкий форвард
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (очки)
1989—1991
1992—1994
1994—1995
1996—1999
1999—2000
2000—2002
2002—2003
2003—2004
2004—2007
СРСР «Сталь» (Дніпропетровськ)
Болгарія «Тотел Левські»
Болгарія «Етар»
Україна «Сталь» (Дніпропетровськ)
Україна «Енергобіс»
Україна «Козачка-ЗАлК»
Франція «Тулуза»
Росія «Динамо» (Москва)
Україна «Дніпро»
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (очки)
1996—2003 Україна Україна

* Ігри та очки за професіональні клуби
враховуються лише в регулярному чемпіонаті.


Вікторія Володимирівна Лелека (нар. 7 березня 1973, Дніпро), у шлюбі Сообцокова — українська баскетболістка, учасниця Олімпійських ігор 1996 року. 2007 року принесла перше в історії чемпіонство України баскетбольного клубу «Дніпро». Майстер спорту України.

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

У школу баскетбольного клубу «Сталь» Вікторія прийшла в 1989 році як учениця 9-го класу. Вона виступала у складі клубу в Першій лізі СРСР, після його розпаду фактично залишилася без роботи. У 1992 році після перемоги на молодіжному чемпіонаті Європи Вікторія отримала пропозицію з Болгарії та розцінила це як можливість поліпшити своє матеріальне становище. У Болгарії вона грала за «Левські Тотел» з міста Софія і «Этар» із Велико-Тирново. У 1995 році перед Олімпіадою в Атланті повернулася додому, отримавши пропозицію від дніпропетровської «Сталі» та однокімнатну квартиру[1].

Потім рік Вікторія виступала в Донецьку, проте матеріальне забезпечення гравців у клубі було дуже поганим. Після цього вона поїхала в запорізький клуб «Козачка», де, незважаючи на успіхи клубу в чемпіонаті України (іноді команда вигравала з відривом у 50 очок у супротивників), ніхто з гравців не міг принести користь у єврокубках. Утім, ставлення до баскетболісток у клубі було дуже гарним. Після цього Вікторія виявилася у французькій «Тулузі», де її часто критикував головний тренер. Незабаром Вікторія приїхала в московське «Динамо», однак після зниження зарплати чотирьом легіонерам не змирилася з такими умовами і повернулася додому у Дніпро. У 2007 році Вікторія принесла чемпіонські лаври рідному «Дніпру» і отримала приз кращого форварда чемпіонату. Незабаром завершила кар'єру.

У збірній[ред. | ред. код]

У складі молодіжної збірної СНД Вікторія стала чемпіонкою Європи у 1992 році. У збірній України Вікторія грала з 1996 по 2003 роки. Учасниця Олімпіади 1996 року (4-е місце), в 4 матчах набрала 12 очок (з них вісім — у півфіналі проти Бразилії).

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

  • Чемпіонка України (2001, 2002, 2007)
  • Чемпіонка Болгарії (1993)
  • Кращий форвард чемпіонату України (2005, 2007)
  • Кращий гравець чемпіонату Болгарії (1993)
  • Чемпіонка Європи серед молоді (1992)
  • Учасниця Олімпіади-1996 (4-е місце).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]