Аптека Михайла Лігди (Ніжин)
| Аптека Михайла Лігди (Ніжин) | |
|---|---|
 | |
|
51°03′01″ пн. ш. 31°53′20″ сх. д. / 51.050363890027774971° пн. ш. 31.88895000002777991° сх. д.Координати: 51°03′01″ пн. ш. 31°53′20″ сх. д. / 51.050363890027774971° пн. ш. 31.88895000002777991° сх. д. | |
| Тип | аптека |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Ніжин, вул. Московська, 6-в |
| Тип будівлі | аптека |
| Матеріал | цегла |
| Будівництво | 1777 |
| Стан | діюча |
  Аптека Михайла Лігди (Ніжин) (Україна) | |
 | |
 Аптека Михайла Лігди у Вікісховищі | |
Аптека Михайла Лігди(1777) - одна з найдавніших будівель Ніжина, розташована за адресою вул. Московська, 6-в, пам'ятка історії місцевого значення, охорон. номер 10036-Чр (А), 6941 (І).
Опис пам'ятки
Традиції функціонування аптечних закладів міста сягають 1-ї пол. XVIII ст. — ще 1740 року аптекар Я. Штурм відкрив у Ніжині й утримував власним коштом близько 2 років першу відому ніжинську аптеку[1]. Ніжин - друге місто після Києва, на Лівобережній Україні, де було відкрито першу аптеку.
У 1777 р. аптеку відкрив відставний лікар Ізюмського Гусарського полку Михайло Лігда, ніжинський грек за походженням. Вона була єдиною в Чернігівському намісництві. Для неї було збудоване спеціальне приміщення, яке збереглося до нашого часу. При аптеці був город для вирощування лікарських рослин. Тут також розводили медичних п'явок, яких доставляли в інші аптеки України та Росії.
Протягом ХІХ ст. і в подальшому її приміщення не раз змінювало власника, але його профіль зберігся і дотепер. Нині тут працює аптека-музей.
Нажаль, впритул до будинку аптеки ХVІІІ століття прибудовано двоповерховий будинок, стилізований a-la бароко, який буквально «задавив» справжній пам’ятник.
Примітки
Джерела
В Ніжині працює аптека створена у XVIII столітті Події і коментарі Ніжин.
Перша аптека лівобережжя - Ніжин
Ніжин - сайт міста Історико-культурні комплекси.
Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжин — європейське місто/Сіверський інститут регіональних досліджень; Ред.: В. М. Бойко, Л. А. Чабак. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., — 2010. — 72с.