Гуманітарна допомога

Берлінці спостерігають за посадкою бомбардувальника в аеропорту Темпельхоф, 1948

Гуманіта́рна допомо́га — вид безвідплатної допомоги (сприяння); засоби для життя, безкоштовно поширювані серед населення районів, охоплених гуманітарною катастрофою або що стоять на її грані. Для умов озброєного конфлікту Міжнародний Суд визначив допустиму гуманітарну допомогу як «надання продовольства, одягу, ліків і іншої гуманітарної допомоги, але це не включає надання зброї, систем озброєння, боєприпасів або іншого устаткування, автотранспортних засобів і матеріалів, які можуть бути використані для спричинення серйозних тілесних ушкоджень або з'явитися причиною смерті». Гуманітарна допомога відрізняється від іноземної допомоги своїм терміновим характером і тим, що використовується для полегшення зроби частішим жертв стихійних лих. Іноді гуманітарна допомога може бути прихованою формою підкупу місцевого населення або прелюдією до вторгнення.

Історія

Вперше гуманітарну допомогу почали надавати релігійні організації. Місіонерські товариства, котрі досягли розквіту в Європі і Північній Америці в XVIII і XIX століттях, займалися не тільки наверненням у християнство жителів далеких країн, але й надавали їм гуманітарну допомогу. Вони сприяли усвідомленню співвітчизниками гуманітарних потреб, що існують в інших районах світу, і тому окремі громади нерідко фінансували діяльність місіонерів.

У XX столітті у період між двома світовими війнами добровільні установи відіграли провідну роль у допомозі жертвам геноциду вірмен і в боротьбі з голодом в Радянській Росії на початку 1920-х років. Що стосується Вірменії, то консорціумом установ був утворений Вірменський комітет допомоги Близькому Сходу, який зібрав 20 мільйонів доларів, направляв різні вантажі допомоги до постраждалих районів, щодня годував у середньому 300 тисяч осіб, створював лікарні, забезпечував надання медичних послуг і взяв під свою опіку 75 тисяч сиріт.

Відразу після закінчення Другої світової війни відзначалося бурхливе зростання кількості світських і релігійних організацій, призначених для надання гуманітарної допомоги. Care International, Християнська допомога та Всесвітня церковна служба виникли в період між двома світовими війнами, але особливо швидко росли після завершення Другої світової війни.

За останні п'ятнадцять років різко зріс обсяг допомоги іноземним державам, що стали жертвами різного роду лих, який проходить через неурядові організації (НУО). У 1970 році частка державного сектора в бюджетах НВО становила всього 1,5%. До середини 1990-х років вона досягла 40% і продовжувала зростати.

ООН

В ООН створено спеціальне Управління з координації гуманітарних питань (УКГП ООН). У 2008 році започатковано Всесвітній день гуманітарної допомоги.

Світова продовольча програма ООН є найбільшою в світі гуманітарною організацією з надання надзвичайної продовольчої допомоги. У 2006 роціпродовольча допомога була надана нею 87,8 мільйонам осіб, у тому числі 56 мільйонам голодуючих дітей - у 78 країнах.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спрямовує свої зусилля на задоволення потреб дітей у кризових ситуаціях.

Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації (СЕРФ) був заснований ООН у 2005 році. Він забезпечує адресне спрямування коштів у мережі міжнароднихорганізацій, що займаються наданням допомоги.

Види гуманітарної допомоги

• Продукти живлення довгого зберігання, що потребують спеціального зберігання
• Медикаменти
• Питна вода
• Теплі речі
• Намети
• Паливо

Посилання

• Гуманітарна допомога: про право на доступ до жертв стихійних лих (рос.)