Сплюшка нікобарська
| Сплюшка нікобарська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus alius Rasmussen, 1998[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка нікобарська[3] (Otus alius) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[4]. Ендемік Індії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 19-20 см. Верхня частина тіла коричнева, сильно поцяткована тонкими темними смугами, на плечах світла смуга. Нижня частина тіла охриста, поцяткована білуватими і темно-коричневими смужками, пера на ній мають темні стрижні. Лицевий диск світлий, на голові середнього розміру пір'яні "вуха". Очі блідо-жовті, дзьоб жовтувато-коричневий з темним кінчиком, лапи рідко оперені, пальці темно-коричневі, кігті великі, темно-рогові. Голос — протяжні серії посвистів, які тривають менше пів секунди і повторюються кожні 4 секунди з підвищенням тону.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Нікобарські сплюшки мешкають на островах Великий Нікобар і Нанкаурі[en] в архіпелазі Нікобарських островів, можливо також на деяких інших островах південної групи, зокрема на Малому Нікобарі[en]. Вони живуть у вологих тропічних лісах. Живляться комахами, павуками і дрібними хребетними.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція нікобарських сплюшок становить від 2500 до 10000 дорослих птахів. Їм може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Otus alius: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 жовтня 2022
- ↑ P. C. Rasmussen. A new Scops-owl from Great Nicobar Island. „Bulletin of the British Ornithologists' Club”. 118 (3), ss. 141–153, 1998.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 жовтня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |