Стекінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кристалічна структура тринітрофлюорена зв'язала у молекулярних щипцях за допомогою стекінгової взаємодії[1].

Стекінг (від англ. stacking — «укладання в стопку») — термін супрамолекулярної хімії, що означає паралельне укладання молекул ароматичних сполук за допомогою взаємодії між паралельними поверхнями ароматичних кілець. Найвідоміший приклад стекінгу — укладання пар основ в молекулі B-форми ДНК. Стекінг також часто відбувається в білках, де два відносно неполярні кільця мають перекриття пі-орбітелей. Точна природа таких взаємодій (який внесок вносять електростатичні та неелектростатичні взаємодії) залишається відкритим питанням.

Виноски[ред.ред. код]

  1. A. Petitjean, R. G. Khoury, N. Kyritsakas and J. M. Lehn Dynamic Devices. Shape Switching and Substrate Binding in Ion-Controlled Nanomechanical Molecular Tweezers // J. Am. Chem. Soc., 126 (2004) (21) С. 6637-6647. — DOI:10.1021/ja031915r.

Посилання[ред.ред. код]

Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.