Стівен Ніл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стівен Ніл
Стівен Меттью Ніл
Стівен Ніл у грі за «Нью-Інгленд Петріотс» у 2009 році
Стівен Ніл у грі за «Нью-Інгленд Петріотс» у 2009 році
Стівен Ніл у грі за «Нью-Інгленд Петріотс» у 2009 році
Загальна інформація
Громадянство  США
Народження 9 жовтня 1976(1976-10-09) (47 років)
Сан-Дієго, штат Каліфорнія, США
Зріст 196 см
Вага 120 кг
Alma mater San Diego High Schoold і California State University, Bakersfieldd
Спорт
Країна США США
Вид спорту боротьба
американський футбол
Дисципліна вільна боротьба
Клуб борцівський клуб Дейва Шульца, Бейкерсфілд
Нью-Інгленд Петріотс, Фоксборо
Команда Нью-Інгленд Петріотс і Філадельфія Іглс
Нац. збірна США США
Тренери Дерілл Поуп — з 1994
Участь і здобутки
Нагороди
Спортивні медалі
Представник США США
Чемпіонати світу з боротьби
Золото Анкара 1999 вільна боротьба, до 130 кг
Панамериканські ігри
Золото Вінніпег 1999 вільна боротьба, до 130 кг
Панамериканські ігри
Золото Калі 1995 вільна боротьба, до 100 кг

Стівен Меттью Ніл (англ. Stephen Matthew Neal; нар. 9 жовтня 1976, Сан-Дієго, штат Каліфорнія) — американський борець вільного стилю та гравець в американський футбол. чемпіон світу, чемпіон Панамериканських ігор, чемпіон Тихоокеанських ігор з вільної боротьби.

Життєпис[ред. | ред. код]

Боротьбою почав займатися з 1989 року. У 1998 та 1999 роках виграв титули Національнаої асоціації студентського спорту (NCAA).

Виступав за борцівський клуб Дейва Шульца, Бейкерсфілд. Тренер — Дерілл Поуп.

У 1999 році виграв Панамериканські ігри та чемпіонат світу з вільної боротьби. Але навесні 2001 року несподівано вирішив кардинально змінити своє заняття спортом. Він подзвонив спортивному агенту Нілу Корнічу і сказав, що хоче грати в американський футбол. Корніч переконав свого давнього друга Білла Белічіка, тренера команди «Нью-Інгленд Петріотс» з Фоксборо, що виступала в Національній футбольній лізі, випробувати Ніла. Після двох тижнів інтенсивної підготовки Стівен Ніл пройшов випробовування та став гравцем «Нью-Інгленд Петріотс». Граючи за цю команду, колишній борець отримав три каблучки Супербоула.

У 2011 році після 10 річної футбольної кар'єри Стівен Ніл вирішив піти зі спорту. У 2010 році він провів лише вісім ігор, пропустивши більшість сезону через чергову травму плеча.

Загалом, Стівен Ніл зіграв у 86 регулярних ігор сезону, з них 81 — у стартовому складі. Він також зіграв у 12 іграх плей-офф, в кожній з них — у стартовому складі.[1]

Уведений до Національної Зали Слави боротьби у 2012 році.[2]

Спортивні результати на міжнародних змаганнях[ред. | ред. код]

Виступи на Чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1999 США США вільна боротьба, до 130 кг  Золото

Виступи на Панамериканських іграх[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Панамериканські ігри 1999 США США вільна боротьба, до 130 кг  Золото

Виступи на інших змаганнях[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Тихоокеанські ігри 1995 США США вільна боротьба, до 100 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби серед студентів 1998 США США вільна боротьба, до 130 кг 5

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pats' Stephen Neal retiring. ESPN.com. 03.03.2011. Процитовано 29.08.2018. (англ.)
  2. Stephen Neal to be inducted to Wrestling Hall of Fame. SportsChannel New England LLC. 31.05.2012. Процитовано 29.08.2018. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]