ТЕС Зайзун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕС Зайзун
35°44′15″ пн. ш. 36°21′41″ сх. д. / 35.7375000000277723° пн. ш. 36.36138900002777774° сх. д. / 35.7375000000277723; 36.36138900002777774Координати: 35°44′15″ пн. ш. 36°21′41″ сх. д. / 35.7375000000277723° пн. ш. 36.36138900002777774° сх. д. / 35.7375000000277723; 36.36138900002777774
Розташування Сирія Сирія, Сахл-аль-Габ
Введення в експлуатацію 1997 (газотурбінні установки)
Модернізація 2007 (модернізація у парогазову)
Вид палива природний газ
Енергоблоки 1х504
Котельні агрегати 3 котли-утилізатори NEM
Турбіни 3 газові Fiat Avio TG 50 D5 + 1 парова Koch-Siemens
Електрогенератори 3 GEC Alstom T240/370-Y-3 + 1 Koch-Siemens
Встановлена електрична
потужність
504
Материнська компанія Public Establishment for Electricity Generation and Transmission (PEEGT)
ідентифікатори і посилання
Мапа

Координати: 35°44′15″ пн. ш. 36°21′41″ сх. д. / 35.73750° пн. ш. 36.36139° сх. д. / 35.73750; 36.36139{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

ТЕС Зайзун – теплова електростанція на заході Сирії за три десятки кілометрів на південний захід від Ідлібу, у північній частині долини Сахл-аль-Габ. Модернізована зі створення комбінованого парогазового циклу.

У 1997 році на майданчику станції ввели в експлуатацію три встановлені на роботу у відкритому циклі газові турбіни потужністю по 112,5 МВт. Паливна ефективність такої схеми складала лише 32%, тому в 2007-му на майданчику додатково встановили парову турбіну потужністю 150 МВт. Вона отримує живлення через котли-утилізатори від газових турбін та створює з ними значно ефективніший парогазовий блок з показником у 504 МВт (можливо відзначити, що тоді ж ідентичну операцію провели із ТЕС Насрія поблизу Дамаску).

Станцію спорудили з розрахунку на використання природного газу, постаченого по трубопроводу Арак - Зайзун (у 2003 – 2005 роках споживання нею блакитного палива становило 0,43 – 0,59 млрд м3 на рік).

Видалення продуктів згоряння відбувалось за допомогою димарів висотою  по 135 метрів.

Внаслідок громадянської війни у Сирії станція припинила своє функціонування. Станом на другу половину 2010-х наявні супутникові знімки показують відсутність на майданчику основного обладнання.[1][2][3]

Примітки[ред. | ред. код]


  1. Zayzoun (Zayzun) CCGT Power Plant Syria - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 27 квітня 2020.
  2. Water, energy and climate change nexus, prospective for the Syrian Arab Republic up to 2030 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2016.
  3. SPATIALLY AND TEMPORALLY HIGHLY RESOLVED OPTIMIZATION OF THE SYRIAN ENERGY SUPPLY SYSTEM Nidal Al Abboud (PDF).