ТЕС Тишрін
| 33°25′17″ пн. ш. 36°41′20″ сх. д. / 33.42138900002777291° пн. ш. 36.68888900002777831° сх. д.Координати: 33°25′17″ пн. ш. 36°41′20″ сх. д. / 33.42138900002777291° пн. ш. 36.68888900002777831° сх. д. | ||||
| Розташування |
.svg){kind=small} Сирія, Харран-аль-Авамід | |||
|---|---|---|---|---|
| Введення в експлуатацію | 1993 – 1994 (блоки 1 – 2), 1995 (газотурбінні блоки), 2009 (парогазовий блок) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | повітряне охолодження | |||
| Енергоблоки | 2х200 + 2х112,5 + 1х450 | |||
| Котельні агрегати | Красный котельщик ТГМЕ-206АСО (1 – 2) | |||
| Турбіни | парові ЛМЗ K-208-130-9 (1 – 2), газові Fiat Avio TG 50 D5 (газотурбінні блоки), 2 газові + 1 парова (парогазовий блок) | |||
| Електрогенератори | Электротяжмаш ТГВ-200МУЗ (блоки 1 – 2), Alstom T240/370-Y-3 (газотурбінні блоки), | |||
| Встановлена електрична потужність |
1075 | |||
| Материнська компанія | Public Establishment for Electricity Generation and Transmission (PEEGT) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
 | ||||
ТЕС Тишрін – теплова електростанція у південній частині Сирії, за три десятки кілометрів на південний схід від околиць Дамаска.
У 1993 – 1994 роках на майданчику станції ввели в експлуатацію два конденсаційні блоки з паровими турбінами потужністю по 200 МВт, котрі в 1995-му доповнили двома встановленими на роботу у відкритому циклі газовими турбінами потужністю по 112,5 МВт. Паливна ефективність перших двох блоків становила 34-35%, тоді як для газових турбін це показник складав 30%.
У 2009-му електростанцію доповнили створеним за технологією комбінованого парогазового циклу енергоефективним блоком потужністю 450 МВт. В його складі діють дві газові турбіни потужністю по 160 МВт, які через котли-утилізатори живлять одну парову турбіну.
На початку 2010-х індійська корпорація BHEL узялась за проект по доповненню станції двома паровими турбінами потужністю по 200 МВт, проте громадянська війна в Сирії завадила цим роботам. У 2019-му з’явились повідомлення про повернення підрядника до виконання проекту.
Станцію спорудили з розрахунку на спалювання нафти. В 1992-му до району Дамаску проклали газопровід Омар І, котрий подає ресурс з комплексу підготовки газу родовища Омар, що дозволило перевести ТЕС Тишрін на використання блакитного палива (у 2003 – 2005 роках споживання станцією природного газу становило 0,37 – 0,45 млрд м3 на рік).
Для станції обрали технологічну схему з використанням повітряного («сухого») охолодження.
Зв’язок із енергосистемою країни відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 230 кВ та 400 кВ.[1][2][3][4][5][6][7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Teshreen (Tishrin) OCGT Power Project Syria - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ Teshreen (Tishrin) Thermal Power Project Syria - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ SPATIALLY AND TEMPORALLY HIGHLY RESOLVED OPTIMIZATION OF THE SYRIAN ENERGY SUPPLY SYSTEM Nidal Al Abboud (PDF).
- ↑ CV Oil & Gas Engineer, Noise Control Enclosure Designer FEM ABAQUS, ANSYS, SAP2000 software. www.oil-offshore-marine.com. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ Tishreen Power Plant Extension Project - Harran Awameed, Damascus. www.toec-int.com. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ BHEL Transportation Of Tg Stators From Bhel Haridwar To Mumbai Tender Notice 14699998. www.asiantender.com. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ STC Projects | References. www.stc-sy.com. Процитовано 26 квітня 2020.