ТЕЦ Гданськ-2
.JPG) | ||||
| 54°22′40″ пн. ш. 18°38′31″ сх. д. / 54.37777800002777440° пн. ш. 18.64222200002777896° сх. д.Координати: 54°22′40″ пн. ш. 18°38′31″ сх. д. / 54.37777800002777440° пн. ш. 18.64222200002777896° сх. д. | ||||
| Країна |
 Республіка Польща | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Польща, Гданськ | |||
| Введення в експлуатацію | 1970 (блок 1), 1973—1994 (блоки 2—5) | |||
| Вид палива | вугілля | |||
| Енергоблоки | 4х55 | |||
| Котельні агрегати | парові Rafako OP-230 (блоки 2—5), водогрійні WP-70 та WP-120 | |||
| Турбіни | Zamech 13UP55 (блоки 2—5) | |||
| Встановлена електрична потужність |
221 | |||
| Встановлена теплова потужність |
692 (з водогрійними котлами) | |||
| Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год |
723 (2019) | |||
| Материнська компанія | PGE | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕЦ Гданськ-2 | ||||
 | ||||
Координати: 54°22′40″ пн. ш. 18°38′32″ сх. д. / 54.37778° пн. ш. 18.64222° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕЦ Гданськ-2 (ЕС-2) — теплоелектроцентраль у однойменном місті на півночі Польщі.
Ще з 1899 року в Гданську (до 1945-го належав Німеччині) працювала електростанція, яку закрили в другій половині 1990-х. На той час у місті вже діяла ТЕЦ Гданськ-2, що почала роботу в 1970-му з однією турбіною потужністю 22,5 МВт, яку живили два вугільні парові котли ОР-70 виробництва Rafako (Рацибуж). Між 1973 та 1984 роках тут запустили три однотипні енергоблоки ВС-50, кожен з яких мав котел Rafako ОР-230 та турбіну 13UP55 номінальною потужністю 55 МВт, а в 1994-му став до ладу четвертий блок такого ж типу. Кожен із блоків ВС-50 окрім виробництва електроенергії міг постачати від 112 МВт теплової енергії.
Для покриття пікових навантажень у теплосистемі до 1972-го змонтували два вугільні водогрійні котли WP-70 потужністю по 81 МВт, а в до кінця десятиліття їх доповнили двома WP-120 з показниками по 140 МВт (всі вони були постачені згаданою вище Rafako).
У 2000-му та 2002-му ліквідували по одному котлу WP-70 та WP-120, а у 2008 та 2009 роках демобілізували один котел ОР-70 та турбіну енергоблоку № 1 (проте залишили в роботу другий котел з його складу тепловою потужністю 49 МВт). Потужність наявного котла WP-120 при цьому номінувалась вже як 154 МВт.
Станом на 2019-й електрична потужність станції рахувалась як 221 МВт при тепловій потужності 692 МВт.
Для видалення продуктів згоряння ТЕЦ мала три димарі: один вистою 200 метрів та два висотою по 120 метрів. Згодом був споруджений ще один димар для установки десульфуризації[1][2][3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Uchwała Nr Rady Miasta Gdańska z dnia w sprawie aktualizacji Założeń do planu zaopatrzenia w ciepło, energię elektryczną i paliwa gazowe miasta Gdańska (PDF).
- ↑ GDAŃSK CHP Plant - RAFAKO - EPC, power generation, oil & gas. www.rafako.com.pl. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ S.A, PGE Systemy. PGE Energia Ciepła Oddział Wybrzeże. pgeenergiaciepla.pl (pl-PL) . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 12 травня 2020.