Танагра чорноголова
| Танагра чорноголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(10937083674).jpg) Самець чорноголової танагри
_JCB_(cropped_and_mirrored).jpg) Самиця чорноголової танагри
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Stilpnia heinei (Cabanis, 1850) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Procnias heinei Tangara heinei | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра чорноголова[2] (Stilpnia heinei) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Андах. Вид названий на честь німецького орнітолога Фердинанда Гейне[en].[4]
_(25752295004).jpg)
_-_Hembra_(14183051769).jpg)
Довжина птаха становить 13 см, вага 18-20 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців обличчя і верхня частина голови чорні, верхня частина тіла і верхні покривні перв хвоста срібнясто-блакитнувато-сірі. Покривні пера крил чорні з тьмяно-синіми краями. Пера на горлі, шиї з боків, скронях і грудяї блискучі, аквамариново-зелені, біля основи темні. Решта нижньої частини тіла тьмяна, рівномірно сірувато-синя. Пера на гузці темні зі світлими краями. У самиць пера на тімені темні з зеленими краями, що утворюють лускоподібний візерунок. Верхня частина тіла рівномірно зелена, блискуча, хвіст більш тьмяний, оливково-зелений. Покривні пера крил темні з зеленими зовнішніми опахалами. Махові пера темні з блакитнувато-зеленими краями. Пера на горлі, шиї і грудях зелені, біля основи темні, решта нижньої частини тіла сіра, боки оливоково-жовтувато-зелені, пера на гузці темні зі світлими краями. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні.
На відміну від інших представників свого роду, чорноголові танагри часто співають, сівши на високому, часто відкритому місці. Спів дзвінкий, металевий, триває до 10 секунд, кілька разів повторюється. Вокалізація також включає пронизливі крики "жіт" і "ціт".
Чорноголові танагри мешкають в усіх трьох хребтах Колумбійських Анд, на півночі Еквадорських Анд (на південь до Пічинчи і Тунґурауа) в гірському масиві Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії, в горах Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели, в Західному хребті Венесуельських Анд (Кордильєра-де-Мерида) і в Прибережному хребті Венесуели. Вони живуть на узліссях вологих гірських тропічних лісів та на галявинах. Зустрічаються на висоті від 1300 до 2200 м над рівнем моря[5][6].
Чорноголові танагри зустрічаються поодинці або парами, рідко приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами (зокрема плодами меланостом) і комахами[7]. Розмножуються протягом всього року. Гніздо робиться з корінців, лишайників і моху, скріплюється павутинням, встелюється лишайниками, корінціями і травою. В кладці 1-2 зеленуватих або блакитнуватих яєць, поцяткованих рудувато=коричневими плямками. Інкубаційний період триває 13-14 днів, насиджує лише самиця. За пташенятами доглядають і самиці, і самці[8].
- ↑ BirdLife International (2016). Stilpnia heinei.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 червня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 187. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Hilty, Steven L.; Brown, William L. (1986). A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press. ISBN 9780691083728.
- ↑ Freeman, B. G.; Greeney, H. F. (2009). Parental care of the Black-capped Tanager (Tangara heinei) in northeastern Ecuador (PDF). Boletín SAO. 19 (1–2): 32—37 — через Antioqueña Ornito.
- ↑ Naoki, Kazuya (1 січня 2007). Arthropod Resource Partitioning Among Omnivorous Tanagers (Tangara spp.) in Western Ecuador. The Auk. 124 (1): 197—209. doi:10.1093/auk/124.1.197.
- ↑ Greeney, Harold F. та ін. (2008). Notes on the nest architecture and nesting biology of Black-capped Tanager (Tangara heinei) in northeastern Ecuador (PDF). Boletín SAO. 18 (1): 10—15 — через Antioqueña Ornitol.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |