Таппо Мінна Карлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таппо Мінна Карлівна
Народилася 1893(1893)
Померла 1969(1969)
Порховський район Псковської області, Російська Федерація
Країна  СРСР
Національність естонка
Діяльність політична діячка, льонар
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Мінна Карлівна Таппо (1893(1893) — 1969, Порховський район Псковської області, Російська Федерація) — радянська діячка, новатор сільськогосподарського виробництва, ланкова льоноводної ланки колгоспу «Красная береза» Порховского району Ленінградської (Псковської) області. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Походила з родини естонських наймитів, які приїхали на заробітки в Порховський повіт Псковської губернії. У 1918 вийшла заміж за наймита Рудольфа Таппо, працювала у сільському господарстві. Їхня родина однією з перших вступила в колгосп «Красная береза» Порховского району.

Мінна Таппо працювала дояркою колгоспу, а з 1933 по 1938 рік — ланкововою льонарів колгоспу «Красная береза» Порховского району Ленінградської (Псковської) області.

У лютому 1935 року Таппо обрана делегатом на II Всесоюзний з'їзд колгоспників-ударників. У листопаді 1936 року обрана делегатом від Ленінградської області на VIII Всесоюзний з'їзд Рад, в січні 1937 року — делегатом на XVII Всеросійський з'їзд Рад, на яких приймалися нові Конституція СРСР і Конституція РРФСР.

Однією з перших в 1936 році засвоїла стахановські методи праці на льонотеребильному агрегаті, зібравши рекордний для Ленінградської області врожай льоноволокна. У 1937 році ланка Мінни Таппо отримало по 12,7 центнера льоноволокна з гектара. Таппо була однією із організаторів спеціалізованих ланок льонарів.

З 1938 року — голова колгоспу «Красная береза» Порховского району. У роки німецько-радянської війни була в евакуації в Сталінградській області, де працювала головою колгоспу.

Після війни повернулася в рідний колгосп «Красная береза» (після укрупнення — імені Крупської), де працювала ланковою, телятницею, дояркою. У 1963 році вийшла на пенсію.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]