Волгоградська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волгоградська область
Волгоградская область
Флаг Волгоградской области Герб Волгоградской области
Прапор Волгоградської області Герб Волгоградської області
Волгоградська область на карті Росії
Волгоградська область на карті Росії
Адміністратівний центр Волгоград
Площа

- Усього
- % водн. пов.

34-я

113 900 км²
23,3

Населення

- Усього
- Густота

17-я

2608500 (01.01.2011) [1] (2011)
22,9/км²

Федеральний округ Південний
Економічний район Поволзький
Автомобільний код 34
Часовий пояс MSK (UTC+4)

Волгогра́дська область (рос. Волгогра́дская о́бласть) — область в Росії, на південно-сході Східно-Європейської рівнини, суб'єкт Російської Федерації.

Географія[ред.ред. код]

З півночі на південь і із заходу на схід область простягнулася більш ніж на 400 км. Загальна довжина границь області — 2221,9 км, у тому числі із Саратовською областю 29,9%, Ростовською 26,8%, Астраханською 11,4%, Воронезькою 11,3% областями, Республікою Калмикією 10,9% і Казахстаном 9,7%.

Волгоградська область має вигідне географічне положення, будучи головними воротами на південь Росії з виходом на Іран, Ірак, Кавказ і Казахстан.

Займає площу 112,9 тис. км² (78% становлять землі сільськогосподарського призначення). На території області 1506 населених пунктів, що перебувають у складі 39 муніципальних утворень (6 міст обласного підпорядкування й 33 сільських району). Вони об'єднані в 8 регіональних округів (Волзький, Іловлінський, Калачевський, Михайлівський, Новоаннінський, Палласовський, Урюпинський і Фроловський).

Кліматичні умови[ред.ред. код]

Клімат області посушливий, з різко вираженої контінентальністю. Північно-західна частина перебуває в зоні лісостепу, східна — у зоні напівпустель, наближаючись до справжніх пустель. Середня температура січня становить від -8 до -12, липня - від +22 до +24. Середньорічна кількість опадів випадає на північно-заході до 500 мм, на південно-сході — менш 300 мм. Абсолютний максимум (+42 °C … +44 °C тепла) спостерігається звичайно в липні — серпні. Абсолютний мінімум температури повітря становить −36 °C … −42 °C морозу й спостерігається в січні — лютому.

Середнебагаторічні строки утворення стійкого сніжного покриву в північних районах — 11-17 грудня, у південних — 20-25 грудня. Сніжний покрив зберігається від 90 до 110 днів. Середні значення висоти сніжного покриву коливаються від 13 до 22 см.

Зима у Волгоградській області, як правило, починається в листопаді й триває 130–150 днів. Весна звичайно коротка, настає в березні — квітні. У травні часто бувають заморозок, наносячи великий збиток сільськогосподарським культурам і плодоносним садам. Літо встановлюється в травні, іноді в червні й триває біля 3-х місяців. Осінь триває із середини вересня до середини листопада. У вересні часто бувають заморозки.

Ґрунти[ред.ред. код]

Рельєф різноманітний, від безстічної низинної рівнини в Заволжя до піднесеної розчленованої території на півночі й заході області. Область розташована в межах 2-х ґрунтових зон — чорноземної й каштанової. Ґрунти чорноземного типу займають близько 22% площі, каштанового — 44%, інтразональні (з перевагою солонців) — 14%. За умовами тепло- і вологозабезпеченості й особливостям складу ґрунтів територія Волгоградської області ділиться на чотири агрокліматічні зони: степова, сухостепова, пустельна й напівпустельна.

Розташована в зоні сухих степів і напівпустель, Волгоградська область ставиться до малолісних регіонів. При загальній площі 113 тис. км², лісу в області займають лише 4,3%. Загальна площа лісів Волгоградської області становить 699,0 тис. га.

Гідрографія[ред.ред. код]

По території області протікає близько 200 рік різної величини. Вони ставляться до басейнів Азовського й Каспійського морів, Прикаспійського й Сарпінського безстічним басейнам. Більша частина території регіону дренується Доном з його припливами: Хопром, Медедіцею, Іловлею, Чиром, Донськой Царицею, Мишковой, Аксаєм, Курмоярським Аксаєм — усього 165 рік. Волзький басейн займає вузьку смугу уздовж долини Волги й включає 30 водотоків.

На великій території Прикаспійського безстічного району (22 172 км²) рік мало, вони впадають в озеро Єльтон (Сморогда, Хара, Ланцуг). Ріки, що ставляться до Сарпінського безстічному басейну, стікають зі східного схилу Єргенінської височини й упадають в озера Сарпа й Цяця.

Загальна довжина рік, що протікають по території Волгоградської області, становить 7 981 км, 9 з них мають довжину більше 200 км, їхня сумарна довжина в межах області — 1947 км. Харчування рік відбувається за рахунок атмосферних опадів (80—90% усього обсягу) і ґрунтових вод.

Транспорт[ред.ред. код]

Через територію області проходять важливі залізничні, автомобільні, водні й повітряні траси. Загальна довжина залізничних колій становить 1,6 тис. км, внутрішніх судноплавних шляхів — 1,5 тис. км, автомобільних доріг — більше 14 тис. км (83% доріг загального користування мають тверде покриття). Низов'я Волги й Дону, зв'язані Волго-Донським судноплавним каналом, створюють сприятливі умови для транспортування різних вантажів через область із портів держав Європи в зони судноплавства Африки, Ближнього й Середнього Сходу.

Флора й фауна[ред.ред. код]

Тваринний світ області досить багатий і своєрідний, що обумовлене особливостями її географічного положення й клімату, різноманітністю й контрастністю ландшафтів. За попередніми оцінками, на території області живе більше 15 тисяч видів безхребетних і близько 500 видів хребетних тварин, у тому числі близько 9 тисяч видів комах, 80 видів риб, 8 видів земноводних, 15 видів плазуючих, 300 видів птахів і 80 видів ссавців.

Широкий спектр екологічних умов і багатий набір місцеперебувань від болотних до напівпустельних, вкраплених в основне тло степового ландшафту, забезпечують можливість для існування тварин з різними типами ареалів і екологічними вимогами до середовища перебування.

Більшість степових і напівпустельних тварин — мешканці відкритих просторів. Серед ссавців найбільш різноманітні й численні представники загону гризунів. Характерними представниками степової фауни є ховрах малий, ховрах крапчастий, слепушонка звичайна, полівка звичайна, мишівка південна, великий тушканчик, степова пеструха, а також заєць-русак (єдиний представник загону зайцеподібних), їжак вухатий і землерийки (надряд комахоїдних). З будівельниками нір повв'язане життя практично всіх степових хижаків — степового тхора, лисиці, корсака.

Деякі види ссавців живуть лише на частині території області. Так Волга є західною межою ареалу білозубки білочеревої, жовтого ховраха. З півдня й зі сходу на територію області іноді заходять невеликі групи сагайдаків.

Із птахів типовими мешканцями відкритих просторів є жайворонки (польовий і степовий), денні хижі птахи (кібчик, боривітер звичайний, чорний шуліка, курганник, степовий орел і ін.), курообразні (сіра куріпка й переспівав), журавлеобразні (журавель-беладона), дрохвіні (дрохва, стрепет). Із плазуючих найбільш звичайні прудка ящірка, різнобарвна ящурка, полози; повсюдна, хоча й більше рідка, степова гадюка; з безхребетних тварин — багатоніжки, павуки, гамазові й панцирні кліщі, жуки, клопи й ін.

Фауна лісів і штучних лісонасаджень набагато богаче й різноманітніше. Однак через те, що площ, зайнята під лісами порівняно невелика, чисельність більшості лісових тварин невелика. Зі ссавців типовими мешканцями лісів є звичайний їжак, землерийка — мала білозубка, лісова соня, миша-крихітка, єнотоподібна собака, лісовий тхір, лісова й польова миші, кажани, звичайний кабан і лось; із птахів — дятли, сорокопуди, дрозди, славки, мухоловки, синиці, пугачі, сови й ін.

Водойми області і їхні узбережжя характеризуються більшою видовою різноманітністю фауни, високою продуктивністю й наявністю значного числа рідких видів. Зі ссавців у водоймах зустрічається 6 видів (бобер, ондатра, хохуля, водяна полівка, водяна кутора й норка), хоча ступінь їхньої адаптації до перебування у воді різна. Останні три види значну частину часу проводять поза водоймами. За винятком ондатри й норки, що зустрічаються майже повсюдно (хоча й з невеликою чисельністю), решт водні ссавці мають локальне поширення.

Істотне значення у функціонуванні водних і навколоводних екосистем грають лімнофільні птахи, які становлять більше 30% від загального числа птахів, що зустрічаються на території області. Частіше інших водойми заселяють річкові качки — крижень, чирки, а з ниркових — червоноголовий і білоокий. Повсюдно зустрічаються також поганки (більша й сірощіка), аїстообразні (сіра чапля, кваква, випь). Із земноводних найбільш звичайним мешканцем водойм є озерна жаба, із плазуючих — болотна черепаха й вужі (звичайний і водяной).

Багата й різноманітна іхтіофауна водойм, у складі якої налічується 78 видів, що належать 15 загонам, серед яких найбільшою видовою різноманітністю відрізняються карпообразні, що становлять значну частину уловів риби. У водоймах Донського басейну зустрічаються такі цінні види риб як донська стерлядь, чехоня, рибець, синець; у басейні Волги — осетер російський, білуга, стерлядь, севрюга, оселедець волзький, білорибиця. Найпоширеніші види — чорноморсько-каспійська тюлька (найчисленніша риба у Волгоградській області), верховодка, плоскирка, срібний карась, бичок бабка, лящ, окунь звичайний і гірчак. У складі іхтіофауни області є ряд видів, акліматизованих і басейнів, що вселилися по іригаційних каналах з інших (білий амур, строкатий і білий товстолобики, буфало великоротий, веслоніс, піленгаса й інші).

Склад фауни водних безхребетних тварин особливо багатий і нараховує більш ніж 1200 видів, що ставляться до 19 класів і більш ніж 60 загонам. Гнітюча частина фауни — види, звичайні для прісних вод Європейської частини Росії (п'явки; двостулкові й черевоногі молюски; твистоусі й веслонігі ракоподібні, мізиди, бокоплави, річкові раки; лялечки бабок і хірономід; водні клопи-гребляки, гладуни, водомірки; водні жуки-водолюби, плавунці).

Рибний промисел і полювання — найважливіші види природокористування. У водоймах Волгоградської області добувається близько 30 видів риб; основними об'єктами промислу є лящ звичайний, плоскирка, карась срібний, плітка, товстолобик, судак звичайний, Синець звичайний, короп звичайний, чехоня, сом звичайний, щука звичайна, жерех.

Загальна площа мисливських угідь області становить близько 1 млн 172 тис. га. Видобуток мисливських тварин планується на підставі даних по чисельності з розрахунком збереження поголів'я, необхідного для розширення відтворення. До мисливських тварин відноситься більше 20 видів. Основні об'єкти промислу — заєць-русак, лисиця, ондатра, корсак, кабан, чирки, нирки, лисуха, сірий гусак.

Оранка земель, корінні перетворення гідрографічної мережі, вирубка лісів, будівництво доріг, нерегульований промисел і браконьєрство, а рекреаційне навантаження, що також підсилюється, істотно змінюють умови життя багатьох видів тварин. Однією із загальноприйнятих форм охорони біорізноманіття є занесення видів у Червоні книги. За станом на 1 січня 2004 р. до Червоної книги Волгоградської області занесено 134 види тварин.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Волгоградська область має високий потенціал природних ресурсів для розвитку мінерально-сировинної бази на основі зосереджених у надрах різноманітних корисних копалин: углеводородного сировини (нафта, конденсат, газ), хімічного (калійні, магнієві, натрієві солі, фосфорити) і цементної сировини для металургійної промисловості (формувальні піски), промисловості будматеріалів (карбонатні породи й піщаники для виробництва щебенів і бутового каменю, піски й глини різного призначення), залізних руд, кольорових і рідких металів (титано-цирконієві розсипи) і т. д. Значні запаси підземних вод, у тому числі мінеральних.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Населени пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч
2007
Волгоград 986,4 Паласовка 16,4
Волзький 307,3 Горковський 16,0
Камишин 120,0 Ленінськ 15,3
Михайловка 59,1 Ніколаєвськ 15,1
Урюпінськ 40,7 Єлань 15,0
Фролово 39,5 Дубовка 14,9
Калач-на-Дону 26,6 Краснослободськ 14,6
Котово 25,8 Средня Ахтуба 14,1
Городище 20,3 Петров Вал 13,6
Суровікіно 20,0 Светлий Яр 12,4
Котельниково 19,7 Іловля 12,0
Новоанінський 18,4 Краснооктябрський 10,9
Жирновськ 16,7

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення — 2635,6 тис. осіб (2006) (2655,2 — 2005). Щільність населення: 23,3 oc./км² (2006) (23,3 — 2005), питома вага міського населення: 75,4% (2006) (75,3% — 2005). ||чисельність в році, тис()

Росіяни 2399,3 (88,9%)
Українці 56,3 (2,1%)
Казахи 45,3 (1,7%)
Татари 28,6 (1,1%)
Вірмени 27,0 (1,0%)
Німці 17,1
Азербайджанці 14,3
Чеченці 12,3
Білоруси 12,2
Чуваші 8,4
Цигани 7,3
Корейці 6,1
Марійці 6,0
показані народи c чисельністю більше 5 000 людин

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]