Теофіла Вишневецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Теофіла Шишковська)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теофіла Іванна Вишневецька (пол. Teofila Wiśniowiecka; пом. 1645) — руська княжна, молодша донька Костянтина Вишневецького та Урсули Мнішек.

Життєпис[ред. | ред. код]

Теофіла народилась між 1609 та 1621 роками, польська дослідниця Ілона Чаманська схиляється радше до останньої дати. Рано втратила матір. В 1628 дівчина тяжко захворіла, так що не могла навіть поворухнутись, ніяке лікування не допомагало. Тоді залозецький плебан Петро Соколовський привів її до ікони Божої Матері в Підкамені, де Вишневецька дала обітницю і згодом одужала.

Вона стала третьою дружиною войницького каштеляна Пйотра Шишковського, перед тим одруженого з її тіткою Ганною Мнішек (імовірно, це й стало визначальним чинником при виборі чоловіка). Шлюб відбувся 19 лютого 1640 року у львівському замку. Навряд чи можна було вважати Шишковського найліпшою партією, що розуміли й сучасники й знайшло відображення у весільній промові Якуба Собеського. Від народження Пйотр не належав до сенаторської еліти Речі Посполитої. Початком кар'єри він завдячував підтримці родича, краківського єпископа Марціна Шишковського. За службу королю в 1634 він дістав доволі багате Варецьке староство, наприкінці 1637 був номінований на уря́д каштеляна сондецького, а через пів року — каштеляна войницького. Князь Костянтин міг звернути увагу на майбутнього зятя ще тоді, коли той брав участь у посольстві Криштофа Збаразького до Османської імперії або завдяки співпраці (зокрема у сеймі) з Я. Собеським.

Важко сказати, як склалось подружнє життя. У всякому разі батько Теофіли плекав до Пйотра теплі почуття і навіть назвав у заповіті «милим моїм сином», чого не удостоївся жоден із його кровних родичів. Разом з тим, під час похорону Костянтина та його сина Юрія 27 червня 1641 р., як відомо з оповіді Альбрехта-Станіслава Радзивілла (хоч і не присутнього там особисто), Шишковський «в розмові назвав свою дружину немилим словом для вух і для дому Вишневецьких». Як наслідок, зчинилась бійка між слугами Яреми Вишневецького та войницького каштеляна; сам князь засвідчив, що «не був ображений, ані руки не приклав до меча», а колотнеча сталась з вини п'яних слуг, які неправильно все зрозуміли.

І Пйотр, і Теофіла померли у квітні 1645. Похорон відбувся 26 червня, обидвоє поховані у Вавельському костелі Кракова.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Czamańska, Ilona (2007). Wiśniowieccy: Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. с. 161. ISBN 978-83-7177-229-0.
  • Biblioteka Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich we Wrocławiu, oddz. rękopisów, N 400, s. 235
  • Вінниченко О. Люди і простір навколо руського воєводи князя Костянтина Вишневецького (у світлі останнього заповіту 1641 року) // Український історичний журнал. — 2020. — № 1. — С. 110-111.