Тепловий потік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Теплови́й поті́к — фізична величина, яка визначає кількість теплоти, що проходить через ізотермічну поверхню за одиницю часу, спрямована в напрямку, протилежному до градієнта температури[1].

Тепловий потік вимірюється у Вт в системі СІ або у ккал/год (1 Вт = 0,86 ккал/год).

Тепловий потік, віднесений до одиниці площі ізотермічної поверхні, називається щільністю (густиною) теплового потоку, питомим тепловим потоком або тепловим навантаженням; позначається зазвичай q, вимірюється у Вт/м² чи ккал/(м²·год). Щільність теплового потоку — вектор, кожна компонента якого чисельно дорівнює кількості теплоти, що передається за одиницю часу через одиницю площі, перпендикулярної до напрямку взятої компоненти.

Густина теплового потоку - це кількість теплоти, яка проходить через одиницю площі поверхні за одиницю часу.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ДСТУ 3518-97 Термометрія. Терміни та визначення.

Джерела[ред.ред. код]

  • Лабай В. Й. Тепломасообмін / В. Й. Лабай. – Львів: Тріада-Плюс, 1998. – 255 с.
  • Чепурний М. М. Основи технічної термодинаміки / М. М. Чепурний, С. Й. Ткаченко – Вінниця : Поділля-2000, 2004. – 358 с.
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.