Теплопровідність
Теплопрові́дність — здатність речовини переносити теплову енергію, а також кількісна оцінка цієї здатності: фізична величина, що характеризує інтенсивність кондуктивного теплообміну в речовині, яка дорівнює відношенню густини теплового потоку до градієнта температури[1].
Явище теплопровідності полягає в тому, що кінетична енергія атомів й молекул, яка визначає температуру тіла, передається атомам і молекулам у тих областях тіла, де температура нижча.
Теплопровідність не єдиний шлях, яким тепло передається від тіла з вищою температурою, до тіла з нижчою температурою. Така теплопередача може також відбуватися за рахунок теплового випромінювання і конвекції. Різниця між теплопровідністю й конвекцією в тому, що при конвекції тепло переноситься разом із речовиною, а при теплопровідності переносу речовини немає.
При теплопровідності величина потоку тепла визначається різницею температури між різними областями тіла. Кількісно теплопровідність характеризується коефіцієнтом теплопровідності
, який входить в рівняння (закон Фур'є)
.
Тут
— тепловий потік, T — температура,
— оператор Гамільтона набла, яким позначається градієнт.
Коефіцієнт теплопровідності вимірюється у Вт/(м·K) або Вт·м-1·K-1.
Зміст |
Механізми теплопровідності [ред.]
Найбільшу теплопровідність мають речовини, в яких тепло переноситься вільними електронами, що зумовлено їхньою малою масою. Саме тому теплопровідність металів зазвичай висока. В нагрітій області речовини є більше електронів із високою енергією, вони легко мігрують в холодніші області, й втрачають там енергію, розсіюючись на коливаннях кристалічної ґратки. Діелектрики, наприклад, кераміка, мають меншу теплопровідність, що робить їх зручними для виготовлення посуду. В діелектриках, де немає вільних електронів, тепло передається повільнішими коливаннями атомів. Гази, наприклад, повітря, мають малу теплопровідність, зважаючи на невелику густину молекул і доволі нечасті зіткнення між ними. В газах тепло швидше переноситься через конвекцію.
З огляду на це, добрими теплоізолюючими властивостями характеризуються матеріали, в яких багато порожнин, заповнених повітрям: вовна, вата, пінопласт тощо.
Коефіцієнти теплопровідності різних середовищ [ред.]
| Матеріал | Теплопровідність Вт/(м·K) |
|---|---|
| Графен | (4840 440) - (5300 480) |
| Алмаз | 1000-2600 |
| Срібло | 430 |
| Мідь | 390 |
| Латунь | 111 |
| Золото | 320 |
| Алюміній | 236 |
| Платина | 70 |
| Кварц | 8 |
| Скло | 1 |
| Вода | 0.6 |
| Вовна | 0.05 |
| Повітря (300 K, 100 kPa) | 0.026 |
| Перліт спучений | 0,08—0,095 |
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ ДСТУ 3518-97 Термометрія. Терміни та визначення.
Джерела [ред.]
- Лабай В. Й. Тепломасообмін / В. Й. Лабай. – Львів: Тріада-Плюс, 1998. – 255 с.
- Чепурний М. М. Основи технічної термодинаміки / М. М. Чепурний, С. Й. Ткаченко – Вінниця : Поділля-2000, 2004. – 358 с.

.