Амортизаційний період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амортизаційний період (амортизація і гр. περίοδος — чергування) англ. amortization period) — період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг). Визначається залежно від їхніх видів і груп з рахуванням морального зношення, умов експлуатації та інших факторів.

Строки корисного використання визначаються підприємством, але для цілей податкового обліку встановлені Мінімально допустимі строки корисного використання (регулює Податковий кодекс України, стаття 145 п 1.

Групи Мінімально допустимі строки корисного використання
Група 1 - земельні ділянки -
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом 15
група 3 - будівлі, 20
споруди 15
передавальні пристрої 10
група 4 - машини та обладнання 5
з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень 2
група 5 - транспортні засоби 5
група 6 - інструменти, прилади,інвентар (меблі) 4
група 7 - тварини 6
група 8 - багаторічні насадження 10
група 9 - інші основні засоби 12
група 10 - бібліотечні фонди -
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи -
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди 5
група 13 - природні ресурси -
група 14 - інвентарна тара 6
група 15 - предмети прокату 5
група 16 - довгострокові біологічні активи 7

Приклади[ред. | ред. код]

Амортизаційний період свердловин[ред. | ред. код]

Тривалість амортизаційного періоду встановлена для нафтових, нагнітальних і контрольних свердловин 15 років, для газових і газоконденсатних свердловин 12 років, для верстатів-гойдалок 11 років, для фонтанної арматури і обладнання гирла свердловин 7 років, для обладнання з підземного ремонту свердловин 9 років, для устаткування з глибокого буріння 7 років, для цементувальних агрегатів і цементо-змішувальних машин 8 років, для вибійних двигунів 3 роки. Амортизаційний період обладнання у звичайному виконанні, що використовується в морських умовах, менший, ніж у разі використання його на суші. Амортизаційний період обладнання в морському виконанні, тобто з врахуванням підвищеного корозійного зношування, визначається технічними умовами на його виконання.

Література[ред. | ред. код]