Тиберкуль (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тиберкуль
Країна  Росія[1]
Адміністративна одиниця Красноярський край[1]
Мапа

Координати: 53°53′37″ пн. ш. 94°01′11″ сх. д. / 53.89361111113877456° пн. ш. 94.01972222224978282° сх. д. / 53.89361111113877456; 94.01972222224978282

Тиберкуль — проточне прісне озеро в Курагінському районі Красноярського краю, Росія.

Географія[ред. | ред. код]

Тиберкуль — найбільше озеро Красноярського краю; також і найбільше за запасами прісної води[2].

Озеро лежить за 85 км на схід від селища Курагіне і за 15 км від села Черемшанка, у гірській западині на висоті 443 м над рівнем моря, в долині річки Тюхтяти.

В озері 2 великі острови (Кедровий та Березовий) та близько 12 дрібних.

Етимологія[ред. | ред. код]

У перекладі з хакаської, Тиберкуль означає «небесне озеро»[3].

Характеристики[ред. | ред. код]

к* прісне озеро, проточне;

  • походження — льодовикове;
  • висота — 443 м над рівнем моря,
  • площа дзеркала водойми — 23,8 км[4] ;
  • водозбірна площа — 136 км[4] ;
  • найбільша довжина — 13 км;
  • найбільша ширина — 5 км;
  • максимальна глибина — 51 м;
  • протяжність берегової лінії — 53,4 км;
  • сезонне підвищення рівня води — до 1,5 м;
  • товщина льодового покриву — близько 90 см.

Впадають річки: Варламиха (через неї сполучається з озером Варлама), Єльцовка, Сидорівка (через неї сполучається з озером Малий Тиберкуль), Черемшанка та ще дві безіменні річки.

Випливає: Тюхтяти (також: Тюхтят), що впадає в Казир на 72 км (права притока).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. Тиберкуль — самое крупное и большое по запасам пресной воды озеро Красноярского края. my.krskstate.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  3. В переводе с хакасского Тиберкуль означает «небесное озеро». my.krskstate.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  4. а б Тиберкуль / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Статейнов, А. География Красноярского края. — Красноярск: Буква С, 2008. — 190 с.: ил.
  • Энциклопедия Красноярского края. Юг. — Красноярск: Буква С, 2008. — 592 с.
  • Официальный сайт Дирекции по особо охраняемым природным территориям Красноярского края.
  • Лечение и отдых на озерах Красноярского края. — Красноярск: МП «Красноярец», 1991. — 93 с.

Посилання[ред. | ред. код]