Тимельовець синьоголовий
| Тимельовець синьоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Синьоголовий тимельовець в зоопарку Цинциннаті
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterorhinus courtoisi (Ménégaux, 1923) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Garrulax galbanus courtoisi Ianthocincla courtoisi Garrulax courtoisi Dryonastes courtoisi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тимельове́ць синьоголовий[2] (Pterorhinus courtoisi) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Цей дуже рідкісний вид є ендеміком Китаю. Раніше вважався підвидом жовтогорлого тимельовця. Вид названий на честь французького місіонера і натураліста Фредеріка Куртуа (1860-1928)[3].
Довжина птаха становить 23 см. На потилиці і тімені яскрава синя пляма, на обличчі чорна "маска". Горло і живіт жовті, груди сірі. Верхня частина тіла оливково-бура, першорядні махові пера мають сиювато-сірі края. Гузка біла, хвіст чорний, біля основи сірий, на кінчику білий.
Виділяють два підвиди:[4]
Синьоголові чагарниці в дикій природі зустрічаються лише в китайській провінції Цзянсі. Вони живуть у вологих вічнозелених субтропічних лісах і чагарникових заростях, недалеко від людських поселень. Живляться комахами, зокрема бабками, та плодами, зокрема плодами Eriobotrya japonica. Пташенята вилупляються в травні або, рідше, на початку червня. За пташенятами доглядають обидва батьки. Дослідники також спостерігали, яка за пташенятами доглядали інші синьоголові тимельовці, які не були їхніми батьками.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. Підвид P. c. simaoensis не спострігався в дикій природі після того, як зразки цього підвиду були в 1955 році зібрані в Симао в провінції Юньнань. Підвид P. c. courtoisi був заново відкритий у 2000 році в повіті Уюань (Цзянсі). В 2016 році дослідники оцінювали загальну популяцію синьоголових тимельовіців у 323 птаха, з яких дорослими були близько 250. В квітні 2012 року ще 170 птахів утримувалось в зоопарках по всьому світу в рамках програми з роведення і відновлення популяції, однак невідомо, до якого підвиду вони належать.
- ↑ BirdLife International (2016). Pterorhinus courtoisi.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 120. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |