Тиранчик алагоаський
Тиранчик алагоаський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phylloscartes ceciliae Teixeira, 1987 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тира́нчик алагоаський[2] (Phylloscartes ceciliae) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Ендемік Бразилії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12 см, вага 7,8 г. Верхня частина тіла переважно оливково-зелена. Над очима білі "брови", під очима та на скронях білі плями. Через очі проходять темні смуги. Нижня частина тіла білувата, боки темно-зелені, нижня частина живота блідо-жовтувата. Крила і хвіст темні. На крилах дві жовтуваті смужки.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Алагоаські тиранчики локально поширені на сході Бразилії, на північному сході штату Алагоас та на сході штату Пернамбуку. Вони живуть в бразильському атлантичному лісі. Зустрічаються на висоті від 160 до 980 м над рівнем моря. Живляться дрібними безхребетними, яких шукають серед рослинності в кранх дерев та в середньому ярусі лісу, на висоті від 6 до 15 м над землею. Сезон розмноження триває з вересня по лютий.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція алагоаських тиранчиків становить від 50 до 250 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscartes ceciliae. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 29 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |