Тиранчик багійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тиранчик багійський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Тиранчик (Phylloscartes)
Вид: Тиранчик багійський
Phylloscartes beckeri
Gonzaga & Pacheco, 1995[2]
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Phylloscartes beckeri
Віківиди: Phylloscartes beckeri
ITIS: 711507
МСОП: 22724495
NCBI: 2767861

Тира́нчик багійський[3] (Phylloscartes beckeri) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[4]. Ендемік Бразилії.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 11,5-12 см, вага 7,5-9 г. Верхня частина тіла оливково-зелена, на тімені сірувата пляма. Навколо очей вузькі жовтувато-коричневі кільця. Над очима короткі кремові "брови". Скроні жовутуваті, на скронях темні плями у формі півмісяця. Гроло і груди білувато-жовті, живіт жовтуватий, боки з оливковим відтінком. На крилах жовтуваті смужки, махові пера мають оливкові края.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Багійські тиранчики локально поширені на південному сході Бразилії, на південному сході штату Баїя та на крайньому північному заході штату Мінас-Жерайс. Вони живуть у вологих гірських атлантичних лісах, зустрічаються на висоті від 800 до 1200 м над землею, парами або невеликими сімейними зграйками. Живляться комахами, яких ловлять на висоті від 6 до 12 м над землею.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція багійських тиранчиків становить від 3050 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Phylloscartes beckeri. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  2. Gonzaga, Luiz Pedreira; Pacheco, José Fernando (1995). A new species of Phylloscartes (Tyrannidae) from the mountains of southern Bahia, Brazil. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 115 (2): 88—97. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 29 січня 2022.