Ткаченко Олександр Миколайович (футболіст, 1913)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткаченко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ткаченко Олександр Миколайович.
Ткаченко Олександр Миколайович
Народився 1913
Київ, Російська імперія
Помер 8 вересня 1942(1942-09-08)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність футболіст
Заклад Народний комісаріат внутрішніх справ і Динамо

Олекса́ндр Микола́йович Ткаче́нко (1913—1942) — радянський футболіст, працівник НКВС, гравець київського «Динамо», учасник футбольних матчів з німецькими окупантами 1942 року.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Народився в Києві 1913 року. За словами його матері Ільїної Віри Костянтинівни (1896 року народження) носив її дошлюбне прізвище, оскільки був позашлюбною дитиною.[1]

Працював шофером в гаражі НКВС, одночасно грав за клубну команду Динамо (Київ).[2] Інформації про його матчі у складі «Динамо» обмаль. З початком війни пішов на фронт у складі Червоної армії, потрапив у полон і був змушений повертатись до Києва.

У Києві влаштувався на роботу в поліцію, де працював слідчим при центральному районі поліції, а згодом потрапив на службу до київської філії німецького розвідувального підрозділу «Оріон». Офіційно працюючи на німецьку розвідку, пропонував кандидатури для вербування агентів. За версією дослідника історії київського «Динамо» В'ячеслава Сабалдиря був резидентом радянської розвідки і передавав цінну інформацію в Москву.[3][4] На одному з допитів називали такі його прикмети — «вищий середнього зросту, широкоплечий, кругловидий, очі сірі, волосся русяве, носить зачіску під бокс, одягався чисто, костюми часто змінює, говорить голосно, тому по-вуличному його звали „Крикун“».[5]

Під час німецької окупації проживав у центрі Києва (Рильський провулок).

Був учасником більшості футбольних матчів 1942 року у складі команди «Старт». Його прізвище зазначене на афіші серед гравців команди «Старт» у матчі з командою угорців 19 липня 1942 року. На афіші матчу 9 серпня 1942 року з командою «Flakelf» його прізвища нема, але він є на післяматчевій фотографії гравців обох команд 6 серпня.[6][7]

З невідомих причин був заарештований німцями 18 серпня 1942 року, а 8 вересня 1942 року був застрелений при спробі втечі.

Команда «Старт» (у темних футболках) і «Флакельф» (у білих) перед першим матчем 6 серпня 1942 року (справа наліво): Гончаренко, Балакін, Сухарєв, Коротких, Клименко, Комаров, Трусевич, Тимофєєв. Сидять: Ткаченко, Путистін (без майки), Мельник, Чернега

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чи був «матч смерті»?: документи свідчать / Володимир Пристайко. — С. 86
  2. ↑ Там само. — С. 68-69
  3. ↑ Матч смерти. Под грифом секретно. 2012
  4. ↑ Болельщик с 72-летним стажем академик Вячеслав САБАЛДЫРЬ: «Благодаря разведчикам-динамовцам был сорван фашистский штурм Сталинграда» [Архівовано 2017-02-23 у Wayback Machine.] bulvar.com.ua(рос.)
  5. ↑ Киïв у дні нацистськоï навали: за документами радянських спецслужб — К.: Національна Академія наук Украіни, 2003. — С.270
  6. ↑ Матч смерті — реальність чи вигадка? Фото 1
  7. ↑ Сын участника «матча смерти» Владлен ПУТИСТИН: "Даже через десятки лет на юбилеях «Динамо» генералы спрашивали уцелевших футболистов: «Почему четверых расстреляли, а вы остались живы?» // Татьяна НИКУЛЕНКО / «Бульвар»

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ткаченко_Олександр_Миколайович_(футболіст,_1913)&oldid=41734165