Ткачик гігантський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ткачик гігантський
Самець гігантсткого ткачика
Самець гігантсткого ткачика
Самиця гігантсткого ткачика
Самиця гігантсткого ткачика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Ткачик (Ploceus)
Вид: Ткачик гігантський
Ploceus grandis
(G.R. Gray, 1844)
Посилання
Вікісховище: Ploceus grandis
Віківиди: Ploceus grandis
ITIS: 562301
МСОП: 22718925
NCBI: 441717

Тка́чик гігантський[2] (Ploceus grandis) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae)[3]. Ендемік Сан-Томе і Принсіпі.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 22 см, вага 62-65 г. У самців голова і горло чорні або чорно-бурі, потилиця. шия і груди каштанові аобо рудувато-коричневі, нижня частина тіла золотисто-жовта, крила жовтуваті, поцяткована світор-коричневими смугами, хвіст коричнюватий, Очі жовті.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Гігантські ткачики є ендеміками острова Сан-Томе. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в саванах, на полях і плантаціях. Живляться плодами і безхребетними. Сезон розмноження триває в грудні-січні. Гігантські ткачики є моногамними, гніздяться парами. На відміну від інших ткачиків, гігантські ткачики здатні лазити по деревах, як підкоришники або повзики[4].

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція гігантських ткачиків становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також хижацтво з боку інтродукованих хижаків, зокрема котів, щурів, цивет і мавп.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Ploceus grandis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 березня 2022.
  4. Kingdon, Jonathan (1989). Island Africa: The Evolution of Africa's Rare Plants and Animals. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0-691-08560-9.

Джерела[ред. | ред. код]