Тональність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тонáльність у малярстві — опис домінантного в картині тону. Кажуть, що світла картина має домінантний світловий реґістр, а домінантна темна - низький.
Тонáльність у музиці — категорія, пов'язана з висотним положенням ладу (ладотональність). В позначенні тональності вказується основний тон (тоніка) і нахил ладу, наприклад:
- до мажор (с-dur)
- ре-дієз мажор (dis-dur)
- ля мінор (а-moll)
- соль-бемоль мінор (ges-moll) і т.п.
В нотах тональність, як правило, позначають за допомогою ключових знаків.
Тональністю також називають структуру ладу, центральним елементом якої є тризвук, як правило, консонуючий. В широкому розумінні тональність — це лад, прив'язаний до тоніки і що базується на центрі, наприклад, акорді.
[ред.] Див. також
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.
|
