Тотипотентність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тотипотентними в організмі людини є зигота та клітини морули.

Тотипоте́нтість (омніпотентність) — здатність однієї клітини багатоклітинного організму давати початок цілому новому організму шляхом поділу. На відміну від плюрипотентних клітин, які можуть диференціюватись у будь-який із типів клітин дорослого організму, тотипотентні мають також здатність утворювати і позазародкові тканини, зокрема плаценту у ссавців. Тільки зигота та, у деяких організмів, її прямі нащадки (наприклад клітини морули) є тотипотентними[1]. У рослин соматичні клітини за певних умов, наприклад при обробці великими дозами ауксинів, можуть набувати здатності утворювати ембріон, тобто ставати тотипотентними[2].

Людські тотипотентні ембріональні стовбурові клітини можуть використовуватись для клітинної та генної терапії, а також тканинної інженерії з метою вирощування органів для трансплантації та заміни ушкоджених клітин. Таким чином вони можуть стати вирішенням проблеми багатьох захворювань, для яких зараз немає ефективного лікування. Проте використання ембріональних тотипотентних клітин пов'язане із певними етичними проблемами і має багато противників, через те що такі клітини можуть давати початок цілому організму[3].

Джерела[ред.ред. код]

  1. Seydoux G, Braun RE. Pathway to totipotency: lessons from germ cells // Cell, 127 (2006) С. 891-904. — DOI:10.1016/j.cell.2006.11.016. — PMID:17129777.
  2. Verdeil JL, Alemanno L, Niemenak N, Tranbarger TJ Pluripotent versus totipotent plant stem cells: dependence versus autonomy? // Trends Plant Sci., 12 (2007) С. 245-52. — DOI:10.1016/j.tplants.2007.04.002. — PMID:17499544.
  3. Murnaghan I. Totipotent Stem Cells на сайті Explore Stem Cells — Переглянуто 15 березня 2012 (англ.)