Плацента

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Положення плаценти у череві вагітної жінки. Плід на терміні 40 тижнів. Правильне головне передлежання

Плацента, розмовне Дитяче місце — орган, що забезпечує постійний зв'язок між організмом матері і плодом. Включає дві частини: материнську і плодову.

Материнська частина[ред.ред. код]

Материнська частина плаценти утворена слизовою оболонкою матки у ділянці вростання у неї ворсинок хоріона плода. Це, так звана, основна відпадна (децудальна) оболонка.

Крім неї у складі ендометрію матки вагітної жінки розрізняють вільну від вростань хоріальних ворсин пристінкову відпадну оболонку, а також сумкову відпадну оболонку, що відмежовує зародок від порожнини матки. Характерною ознакою сполучнотканинної основи ендометрію є наявність значної кількості децудальних клітин. Це великі клітини полігональної форми з оксифільною цитоплазмою, що утворюють скупчення у базальному шарі ендометрію між верхівками хоріальних ворсин.

Плодова частина[ред.ред. код]

Плодова частина плаценти утворена ворсинчастим хоріоном — похідним трофобласта. Розрізняють, так званий, розгалужений хоріон, ворсинки якого вростають в ендометрій у ділянці основної відпадної оболонки,і гладкий хоріон, що є місцем контакту трофобласта з сумковою відпадною оболонкою. Ворсинки хоріона деревоподібні, розгалужені вирости трофобласта в ділянці його контакту із слизовою оболонкою матки.

Література[ред.ред. код]

  • Гармашева Н. Л., Плацентарное кровообращение, Л., 1967;
  • Гармашева Н. Л., Женщине о внутриутробном развитии ребенка, 2 изд., М., 1973.

Посилання[ред.ред. код]