Троакар
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Троакар (від франц. trois-carré), медичний інструмент для проколювання стінки черевної або грудної порожнини та видалення випоту або транссудату. Складається з ручки, на яку нагвинчуються трубки діаметром 1—3 мм.; гострий кінець внутрішнього стержня (мандрена) виступає з трубки. Перед використанням троакар стерилізують в сухожарі. Після проколу (під місцевим знеболюванням) мандрен за допомогою ручки витягають, а рідина виходить по трубці троакару. Через ту саму трубку можна ввести дренаж для постійного відтоку рідини.
Джерела [ред.]
- Велика радянська енциклопедія.

