Трупіал антильський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трупіал антильський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Трупіалові (Icteridae)
Рід: Трупіал (Icterus)
Вид: Трупіал антильський
Icterus dominicensis
(Linnaeus, 1766)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Oriolus dominicensis Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Icterus dominicensis
Віківиди: Icterus dominicensis
EOL: 1052047
ITIS: 179087
МСОП: 22736363
NCBI: 105512

Трупіа́л антильський[2] (Icterus dominicensis) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає на Гаїті.

Таксономія[ред. | ред. код]

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис антильського трупіала до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком із Сан-Домінго (Гаїті). Він використав французьку назву Le carouge de S. Domingue та латинську назву Xanthornus Dominicensis[4]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[5]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema Naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[5]. Одним з цих видів був антильський трупіал, для якого Лінней придумав біномінальну назву Oriolus dominicensis[6]. Пізніше вид був переведений до роду Трупіал (Icterus), введеного Бріссоном у 1760 році[7]. До 2010 року антильський трупал вважався конспецифічним з багамським, пуерто-риканським і кубинським трупіалами[8][9][10][11][12].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 20-22 см, самці важать 35-38 г, самиці 33-40 г. Забарвлення переважно чорне, на плечах, надхвісті, гузці і животі великі жовті плями. Білі плями на крилах відсутні. Виду не притаманний статевий диморфізм. у молодих птахів верхня частина тіла переважно оливкова, нижня частина тіла тьмяно-жовта, крила чорні, горло чорне або червонувато-коричневе.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Антильські трупіали мешкають на острові Гаїті, розділеному між Гаїті і Домініканської Республікою, а також на сусідніх острівцях Гонав, Тортуга, Ваш[en] і Саона[en]. Вони живуть в тропічних лісах, на узліссях, в рідколіссях і садах, на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться комахами, плодами, квітками і нектаром. Сезон розмноження триває з березня по червень. Гніздо чашоподібне, робиться з тонких рослинних волокон і пальмового листя, підвішується на дереві. В кладці 3 білих з бокитнуватим відтінком яйця, поцяткованих темно-коричневими плямами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Icterus dominicensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 серпня 2022.
  4. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 121—123, Plate 12 fig 3.
  5. а б Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. hdl:2246/678.
  6. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 163.
  7. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Paris: Jean-Baptiste Bauche. Vol. 1 p. 30, Vol. 2 p. 85.
  8. R.J. Sturge, F. Jacobsen, B.B. Rosensteel, R.J. Neale & K.E. Omland. Colonization of South America from Caribbean Islands Confirmed by Molecular Phylogeny with Increased Taxon Sampling. „The Condor”. 111 (3), ss. 575–579, 2009. doi:10.1525/cond.2009.080048. 
  9. O.H. Garrido, J.W. Wiley & A. Kirkconnell. The genus Icterus in the West Indies. „Ornitologia Neotropical”. 16 (4), ss. 449–470, 2005. 
  10. J.T. Weir, E. Bermingham & D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106. 
  11. Omland, Kevin; Lanyon, Scott; Fritz, Sabine (1999). A Molecular Phylogeny of the New World Orioles (Icterus): The Importance of Dense Taxon Sampling. Molecular Phylogenetics and Evolution. 12 (2): 224—39. doi:10.1006/mpev.1999.0611. PMID 10381325.
  12. Chesser, R.T.; Banks, R.C.; Barker, F.K.; Cicero, C.; Dunn, J.L.; Kratter, A.W.; Lovette, I.J.; Rasmussen, P.C.; Remsen Jr., J.V.; Rising, J.D.; Stotz, D.F.; Winker, K. (2010). Fifty-first supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds. Auk. 127 (3): 726—744. doi:10.1525/auk.2010.127.3.726.

Джерела[ред. | ред. код]