Гаїті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цей термін також посилається на назву острова, на якому розташована країна. Див. Гаїті (острів).

Республіка Гаїті
фр. République d'Haïti
креоль. Repiblik d Ayiti

Прапор Гаїті Герб Гаїті
Прапор Герб
Девіз: Liberté, Égalité, Fraternité
«Свобо́да, рі́вність, брате́рство»
Гімн: «La Dessalinienne»
Розташування Гаїті
Столиця
(та найбільше місто)
Порт-о-Пренс
18°32′ пн. ш. 72°20′ зх. д. / 18.533° пн. ш. 72.333° зх. д. / 18.533; -72.333
Офіційні мови Французька мова, креольська мова
Державний устрій Республіка
 - Президент Мішел Мартелі
 - Прем'єр-міністр Гері Коніль
Незалежність  
 - від Франції 1 січня 1804 
Площа
 - Загалом 27 750 км² (147)
 - Води (%) 0,7
Населення
 - оцінка 2005 р. 8 528 000 (88)
 - перепис 1982 р. 5 053 792
 - Густота 292 7/км² (36)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $12,94 мільярдів (124)
 - На душу населення $1 600 (134)
ІРЛП  (2004) Green Arrow Up.svg 0,482 (low) (154)
Валюта Ґурд (HTG)
Часовий пояс PET (UTC-5)
 - Літній час (UTC-4)
Домен інтернету .ht
Телефонний код +509

Республіка Гаїті (креоль. Repiblik d Ayiti фр. République d'Haïti, вимовляється [аіті]) — країна в Карибському морі, що займає західну частину острова Іспаньйола, на східній знаходиться Домініканська Республіка. Площа 27750 км², столиця — Порт-о-Пренс. Рельєф переважно гористий, тропіки, багато лісів. Глава держави — Мішель Мартеллі з 2011, голова уряду — Роберт Мальвал з 1993. Політична система — перехідна. Експортує каву, цукор, бавовну, какао, боксити.

Зміст

Населення[ред.]

Населення 9 мільйонів (2009). Етно-расові групи: негри 95 %, мулати і білі 5 %.

Релігія: римські католики 80 %, протестанти 16 % (баптисти 10 %, п'ятидесятники 4 %, адвентисти 1 %, інші 1 %), атеїсти 1 %, інші 3 %.

При цьому приблизно половина населення практикує релігію вуду. [1]

Офіційні мови: креольська (мова більшості), французька (мова еліти).

Історія[ред.]

Докладніше: Історія Гаїті

Незалежність від Франції отримана в 1804 році; у 1915 Гаїті було окуповане військами США, під їх контролем країна знаходилася до 1934 року. Франсуа Дювальє (Папа Док) був обраний президентом у 1957, став довічним президентом у 1964; помер у 1971, його владу успадковував його син, Жан-Клод Дювальє (фр. Jean-Claude Duvalier), «Бебі Док», був скинутий у 1986. У 1988-89 відбулося кілька переворотів, у 1991 Жан Бертран Аристид був обраний президентом, але був скинутий в тому ж році військовою хунтою під керівництвом бригадного генерала Рауля Седраса; Роберт Мальвал призначений прем'єр-міністром у 1993, незважаючи на триваючі санкції США, спрямовані на відновлення Аристида.

Географія[ред.]

Республіка Гаїті розташована на західній частині острова Гаїті, другому за величиною серед Великих Антильських. Гаїті третя за величиною країна серед Карибських після Куби та Домініканської Республіки (остання має кордон протяжністю 360 км з Гаїті). В найближчій точці відстань від Гаїті до Куби становить 80 км. Також Гаїті має другу за довжиною (після Куби) берегову лінію (1771 км). Місцевість переважно складається з важкопрохідних гір, що перетинаються незначними прибережними та річковими долинами.

Північний регіон складається з Massif du Nord (Північний масив) та Plaine du Nord (Північна рівнина). Північний масив є продовженням Центральних Кордильєр в Домініканській республіці. Він починається біля північної межі Гаїті, в північній частині річки Гуаямоук і продовжується на північний захід через північний півострів. Низовини Північної рівнини лежать вздовж північної межі з Домініканською Республікою, між Північним масивом та північним Атлантичним океаном. Центральний регіон складається з двох рівнин та двома гірськими системами. Plateau Central (Центральне плато) проходить вздовж двох боків річки Гуаямоук, на півдні Північного масиву. Йде від південного сходу до північного заходу. На південному заході від Центрального плато знаходяться Чорні гори, крайня південно-західна частина яких поєднується з Північним масивом. Його найзахідніша точка відома як Cap Carcasse.

Адміністративний поділ[ред.]

Адміністративний поділ Гаїті

Гаїті поділяється на 10 департаментів.

Департаменти поділяються на 41 округ та 133 комуни.

Департамент фр. г.к. Площа, км² Населення, 2003 Адм. центр
1 Артибоніт L’Artibonite Latibonit 4 895 1 070 397 Гонаїв
3 Гранд-Анс Grand' Anse Grandans 1 871 337 516 Жеремі
8 Західний Ouest Lwès 4 595 3 093 698 Порт-о-Пренс
4 Ніп Nippes Nip 1 219 266 379 Мірагоан
5 Північний Nord 2 175 773 546 Кап-Аїтьєн
6 Північно-Східний Nord-Est Nòdès 1 698 300 493 Фор-Ліберте
7 Північно-Західний Nord-Ouest Nòdwès 2 094 445 080 Пор-де-Пе
2 Центральний Centre Sant 3 597 565 043 Енш
9 Південно-Східний Sud-Est Sidès 2 077 449 585 Жакмель
10 Південний Sud Sid 2 602 627 311 Ле-Ке

Економіка[ред.]

Гаїті - одна з найбідніших країн світу і найвідсталіша в Центральній та Південній Америці. Рівень безробіття - 60%, письменності - 54,8%, 80% населення проживає за межею бідності. 6% населення хворі на СНІД.

Див. також[ред.]

Джерела[ред.]

  1. CIA - The World Factbook -- Haiti


Мапа Гаїті.
Вигляд Гаїті з супутника.
Вигляд островів Куби та Іспаньола з супутника.