Турський лівр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лівр Іоанна II

Турський лівр (фр. livre tournois) — одна з основних валют Франції (близько 1230—1803 рр.) карбувався у місті Турі, від якого і отримав свою назву. Спершу вживався на Заході Франції, але поступово став основною валютою всієї Франції, витіснивши з обігу важчий паризький лівр . Карбування було припинене за часів Французької революції.

Грошова одиниця[ред.ред. код]

Точний час появи Турського лівра невідомий, відомо, що він використовувався в Турені, графстві Ено і Бургундії вже в 1230 році, коли Філіп II приєднав Анжу і Турень до французької корони. З цього часу Турський лівр з місцевої монети поступово перетворюється на загальнофранцузьку валюту, з часом поступово витісняючи паризький лівр.

Ділився на 20 турських солей, або 240 турських деньє — з огляду на те, що французька числова система має в своїй основі числа 20 і 60. Пізніше подібний поділ було запозичене англійцями, так фунт стерлінгів ділився на 20 шилінгів або 240 пенсів . Карбувався в місті Турі в абатстві Сен-Мартен.

З 1360 року Турський лівр часто іменувався «франком», причому обидва слова були в рівному вживанні як синоніми. Вважається, що назва «франк» у свою чергу походить від напису FRANCORV REX — тобто "король франків ".

Офіційно припинив своє існування 17 березня 1803 року, і був замінений на нову грошову одиницю — франк. Крім власне Франції вживався як основна валюта на Нормандських островах і в Джерсі, де проіснував до 1837 року, коли був остаточно витіснений фунтом стерлінгів. Відомі турські ліври, випущені королями Іоанном II, Карлом V , Генріхом III і Генріхом IV . У 17011720 роках ім'я Турського лівра носила перша у Франції паперова валюта.

Розрахункові гроші[ред.ред. код]

Турський лівр лежав в основі всіх розрахунків французьких банків як усередині країни, так і за кордоном починаючи з XII століття. Цей звичай був офіційно узаконений в 1549 році й настільки ж офіційно скасований в 1577 році, тоді розрахунковий лівр був замінений на екю, найпоширенішу на той час золоту монету Франції, і знову відновлений у 1602 році. Золотий вміст лівра і його номінація регулювалися королівськими указами, в результаті чого вага монети неухильно падала.

Офіційний обіг Турського лівра у королівському домені (раніше в усіх розрахунках вживали паризький лівр) було узаконено указом Філіпа II у 1203 році.

Людовік Святий в результаті проведеної ним грошової реформи встановив золотий вміст лівра в кількості 8,271 г.

Указом Філіпа Красивого до Турського лівра, солі й деньє була додана ще одна монета — Турський дубль, ціна якої дорівнювала двом турским деньє. Шість дублів прирівнювалися до одного Турського солю. Випуск цієї монети проводився аж до часу Людовика XIII .

У 1360 році був вперше викарбувано золотий франк з кінним зображенням короля, прирівняний за ціною до одного Турського ліврів. Кількість випущених монет дорівнювало 3 млн екземплярів, ними був заплачений викуп з полону короля Іоанна II Доброго.

У 1542 році Турський лівр офіційно був оголошений основною валютою королівства, цей указ знову підтверджено у 1602 році.

У 1640 році золотий вміст лівра дорівнював згідно з королівським указом 0,619 г.

У 1720 році після краху фінансової система Джона Ло золотий вміст лівр зменшилася до 0,31 г.

У 1795 році лівр було остаточно вилучено з обігу як один із символів скасування королівської влади і феодальних привілеїв у Франції.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • «Versailles, le chantier de Louis XIV» p. 12, Frédéric Tiberghien, éditions Perrin, 2002
  • Livre tournois — Definition
  • 3варич В. В. Нумізматичний словник. — Львів: «Вища школа», 1978, 338 с.