Екю (монета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Екю із зображенням сонця над короною, Людовик XII, 1498

Екю (фр. écu- прямокутний щит) — назва середньовічних золотих і срібних монет Франції. Свою назву вони отримали за зображенням щита. Монети зі схожим зовнішнім виглядом в Іспанії отримали назву ескудо, в Італії — скудо (щит).

Золотий екю[ред.ред. код]

Першу французьку золоту монету викарбували в 1266 році, за часів короля Людовика IX Святого — це був золотий деньє. За зображенням на монеті щита (символу об'єднаного королівства) вона дістала назву «екю». Монети карбували майже з чистого золота вагою близько 4 г, діаметр — 24 мм.

Наступний золотий екю випустив уже король Філіп VI (1328—1350). Вага екю становила 4,532 г, діаметр — 27 мм.

Відтоді золотий екю карбували регулярно.

Існує велика кількість найрізноманітніших варіантів золотих екю:

  • екю з троном ("шездор", écu d'or à la chaise, chaise d'or)
  • екю з короною ("куронндор", écu d'or a la couronne, couronne d'or)
  • екю з сонцем над короною (écu d'or au soleil).

Вага монет постійно змінювалася: у 1340 екю важив 5,44 г, у 1385 — близько 4 г, на початку XV століття вона зрівнялася з вагою флоринів і дукатів (тобто близько 3,5 г).

Екю в єдиній монетній системі Франції[ред.ред. код]

За Людовика XI (1461—1483) «екю з зображенням сонця над короною» став основною золотою монетою королівства. Випускали також монети пів-екю, пізніше — подвійний екю.

За Франциска I (1515—1547) був випущений перший пробний срібний екю, прирівняний за вартістю до золотого екю. Одночасно продовжилось карбування золотих екю і пів-екю.

За Генріха III (1574—1589) знову було прийнято рішення про випуск великої срібної монети, прирівняної до золотого екю. Через псування монети незабаром карбування монети було припинено, проте продовжили карбування срібних монет 1 / 4 і 1 / 8 екю.

Таким чином, монетна система Франції в кінці XVI-початку XVII століття включала:

  • золоті монети екю (3,375 г) і пів-екю (1,687 г)
  • срібні монети 1 / 4 екю (9,712 г) і 1 / 8 екю (4,856 г).

Срібний екю[ред.ред. код]

Срібна монета 1/12 екю, Людовик XIII, 1643

У 16401641 роках, за часів короля Людовика XIII, новою основною золотою монетою став луїдор, а всі екю стали випускати зі срібла 917-ї проби.

У 1641 році випущений перший срібний екю (ecu d'argent, ecu blanc), що нагадує талер .

У 1642 році розпочато випуск серії монет:

  • екю вагою 27,19 г (містив 24,933 г срібла)
  • пів-екю вагою 13,597 г (12,468 г срібла)
  • 1 / 4 екю вагою 6,798 г (6,234 г срібла)
  • 1 / 12 екю вагою 2,287 г (2,097 г срібла)

З 1643 року додатково почалося карбування монети 1 / 24 екю (вага монети — 1,144 г при вмісті срібла 1,049 г).

Випуск срібних екю продовжили Людовик XIV (1643—1715), Людовик XV (1715-74) і Людовик XVI (1774-93). Спочатку екю коштував 3 лівр, пізніше його вартість змінювалася, поки в 1726 році не була прийнята рівної 6 ліврам.

Існує велика різноманітність монет екю.

На початку XVIII століття був випущений новий тип екю (з трьома коронами), який важив 30,6 г (діаметр — 41 мм). Кратні екю включали пів-екю, 1 / 4 екю, 1 / 10 екю і 1 / 20 екю. Пізніше вагу і типи екю постійно змінювалися.

Після прийняття Конституції в 1789 році екю стали випускати з легендою французькою мовою, з датою «від здобуття свободи».

У 1795 році у Франції була введена десяткова система на основі франка . Старі екю перебували в обігу до 1834 року; після цього назва «екю» збереглася за 5-франковою монетою.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • 3варич В. В. Нумізматичний словник. — Львів: «Вища школа», 1978, 338 с.