Узус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Узус (від лат. usus — користування, вживання, звичай) — в мовознавстві, прийняте в певному суспільстві вживання мовних засобів — слів, фразеологізмів тощо. Узус протиставляється оказіональному, тимчасовому чи індивідуальному, використанню. Наприклад, неологізм не є узуальна одиниця мова. Узус реалізується в акті мовлення. Власне, акт мовлення здійснюється відповідно до узусу.

Поняття узусу тісно пов'язано з поняттями мовної норми і мовної системи. Норма - це певна абстракція, узагальнення та кодифікація правил, на основі яких здійснюється узус, тобто це формалізований та унормований узус. В деяких випадках норма та узус можуть протиставлятися. Наприклад, у випадку коли живі норми узусу ще не відбиті у формальних правилах норми.

Звичайне узуальне вживання одиниць мови фіксується словниками — тлумачними, фразеологічними, орфографічними, орфоепічними тощо.