Усс Степан Миколайович
| Усс Степан Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старшина | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
9 серпня 1978 Кременчук | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (36 років) Новокатеринівка | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Степа́н Микола́йович Усс (9 серпня 1978, Градизьк — 29 серпня 2014,Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область) — старшина Збройних сил України, фельдшер, операційний брат медичної роти 93-ї гвардійської окремої механізованої бригади, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1978 в Градизьку (також вказується Кременчук). Ріс зі сестрами Людмилою та Кірою. В 1980-1990-х роках разом з родиною мешкав у місті Урай Ханти-Мансійського автономного округу. Ходив до музичної школи, грав на піаніно, займався дзюдо. 1993 року закінчив 9 класів ЗОШ № 25 міста Кременчука. Випускник 1996 року Кременчуцького медичного коледжу ім. В. І. Литвиненка. Пройшов строкову службу на посаді фельдшера у внутрішніх військах спеціального призначення — підрозділ «Барс» в Києві (1996—1998 р.р.).
Після демобілізації почав працювати вантажником на підприємстві «Кленовий лист», пройшов підготовку та здобув кваліфікацію станочника-деревообробника. Працював різноробочим, столяром. Двічі одружений — від першого шлюбу син Данило 2001 р.н., в другому шлюбі — син Олександр 2012 р.н.
Був мобілізований 5 квітня 2014 року та направлений в зону бойових дій. Операційний медбрат медичної роти 93-ї бригади. Пройшов кілька «гарячих» точок, серед них — бої за Луганськ. Побував у відпустці, під час якої підліковувався (лікарі констатували передінфарктний стан), та повернувся у розташування частини. 19 серпня 10 медбратів 93-ї роти вирушили під Іловайськ.
Загинув внаслідок обстрілу українських військ поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі біля села Новокатеринівка. Про загибель С. М. Усса розповіли бойові товариші: автомобіль з пораненими бійцями потрапив під мінометний обстріл та перекинувся. Степана сильно пошматувало, медбрат Федір Романов постраждав менше, тому до останнього тягнув на собі побратима. Коли їх оточили росіяни, Федір підірвав гранату[1].
2 вересня 2014-го тіло Степана Усса разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.
Залишились дружина та сини.
9 вересня 2014-го похований в смт. Градизьк поряд з місцем останнього спочинку його бабці.
Нагороди та вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, 15 травня 2015 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- Рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 року нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).
- 7 квітня 2015 року біля храму, розташованого на території компанії «Лукас», на стелі «Слава Героям» відкриті меморіальні дошки колишнім працівникам компанії, котрі загинули в АТО. Серед них і меморіальна дошка С. М. Уссу.
- 15 червня 2016 року на будівлі Кременчуцького медичного коледжу ім. В. І. Ливиненка, справа від головного входу, поряд з меморіальною дошкою директору коледжу Литвиненку В. І. відкрита меморіальна дошка колишньому випускнику Уссу Степану Миколайовичу. Меморіальну дошку відкривали сестра Степана — Людмила Боталова, випускниця коледжу та його одногрупниця Юлія Лиманець і кращий студент коледжу Костянтин Герцек.[3][4][5][6]
- 19 жовтня 2017 року на будівлі Кременчуцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І ступеня — колегіум» № 25 відкрито меморіальну дошки загиблому бійцю АТО Уссу Степану Миколайовичу[7]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 29
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[8]
- Іловайський Хрест (посмертно)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Воины света: Степан Усс погиб вместе с другом, спасая раненых. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 9 травня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Кременчуцькому медколеджі відкрили меморіальну дошку загиблому Степану Уссу. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 9 травня 2023.
- ↑ На будівлі медколеджу у Кременчуці відкрили меморіальну дошку загиблому герою АТО. Новини Полтавщини (укр.). 15 червня 2016. Процитовано 9 травня 2023.
- ↑ Андреева, Ирина. В медколледже открыли мемориальную доску погибшему выпускнику Степану Уссу. Кременчуцька газета (укр.). Процитовано 9 травня 2023.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16.10.2015 № 614 «Про увічнення пам'яті Усса Степана Миколайовича в м. Кременчуці»
- ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 14.08.2017 № 778 «Про увічнення пам'яті бійців АТО в м. Кременчуці»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Джерела[ред. | ред. код]
- Старшини (Україна)
- Народились 9 серпня
- Народились 1978
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Кременчука
- Померли в Старобешівському районі
- Поховані в Глобинському районі