Фантастична симфонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фантастична симфонія, ор. 14 (повна назва «Епізод з життя артиста, фантастична симфонія в п'яти частинах» ― фр. Épisode de la vie d’un artiste, symphonie fantastique en cinq parties) ―Симфонія Гектора Берліоза, написана в 1830 році. Один із перших взірців програмної симфонії і одним з найвідоміших творів композитора.

Історія створення[ред.ред. код]

Берліоз створював Фантастичну симфонію в лютому-березні 1830 року, прем'єра відбувся 5 грудня 1830 року. Виконання пройшло з великим успіхом, але попри це, композитор надалі піддав симфонію кардинальної переробки. У наш час вона виконується в редакції 1845 року.

Незабаром після завершення Фантастичної симфонії Берліоз написав монодраму «Леліо, або Повернення до життя» для читця, хору й оркестру. Побудована на тематичному матеріалі Фантастичної симфонії, вона є своєрідним її продовженням, хоча ці два твори нечасто виконуються в одному концерті.

Будова[ред.ред. код]

Лейтмотив симфонії — «тема коханої»

В симфонії п'ять частин, кожній з яких Берліоз прописав назву та стислий літературний вступ. Відповідно до припису композитора, текст повинен бути прочитаний тільки в тому випадку, якщо після Фантастичної симфонії виповнюється монодрама «Леліо».

  1. Мріяння — Пристрасті (Rêveries ― Passions)C-DUR
  2. Бал (Un bal)A-DUR
  3. Сцена в полях (Scène aux champs)F-DUR
  4. Хода на страту (Marche au supplice)g-moll
  5. Сон у ніч шабашу (Songe d'une nuit de sabbat)

Лейтмотивом симфонії є так звана «тема коханої» — вона звучить на початку симфонії і потім в кожній частині з'являється у дещо видозміненому вигляді. Найбільшої образної зміни вона зазнає у п'ятій частині — виконувана у високому регістрі кларнетом-піколо вона набуває знущального, відьмацького характеру.

Посилання[ред.ред. код]