Федеріко Бікоро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Федеріко Бікоро
Особисті дані
Повне ім'я Федеріко Бікоро Ак'єме
Нчама
Народження 17 березня 1996(1996-03-17) (28 років)
  Дуала, Камерун
Зріст 188 см
Вага 76 кг
Громадянство Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея
Камерун Камерун
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Норвегія «Саннефіорд»
Номер 5
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2014 Екваторіальна Гвінея «Аконангуї» ? (?)
2015 Екваторіальна Гвінея «Соні Ела Нгуема» ? (?)
2016 Екваторіальна Гвінея «Кано Спорт» ? (?)
2017 Іспанія «Алькала» 9 (0)
2017–2018 Іспанія «СС Реєс» 14 (1)
2018 Іспанія «Лорка» 2 (0)
2018–2019 Іспанія «Теруель» 30 (1)
2019–2022 Іспанія «Сарагоса» 0 (0)
2020 → Іспанія «Бадахос» 3 (0)
2020–2021 → Іспанія «Нумансія» 4 (0)
2021 → Іспанія «Бадалона» 13 (0)
2021–2022 → Іспанія «Еркулес» 22 (3)
2022– Норвегія «Саннефіорд» 11 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2013– Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея 37 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 березня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 25 березня 2023.

'Федеріко Бікоро Ак'єме Нчама (ісп. Federico Bicoro Akieme Nchama; нар. 17 березня 1996, Дуала, Камерун) — гвінейський футболіст камерунського походження, півзахисник норвезького клубу «Саннефіорд» та національної збірної Екваторіальної Гвінеї.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Федеріко народився в камерунському місті Дуала, батько — з Екваторіальної Гвінеї, мати — з Камеруну[1]. Коли Бікоро виповнилося 15 років його батьки загинули в дорожньо-транспортній пригоді. Щоб допомогти своїй родині економічно, вирішив кинути навчання та відмовитися від планів стати юристом. Працював каменярем і столяром, перш ніж остаточно став футболістом[2].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав в «Аконангуї», де отримав прізвисько Сісіньо. У 2015 році перейшов до «Соні Ела Нгуема», у складі якого грав у Лізі чемпіонів КАФ. Також захищав кольори «Кано Спорт».

У вересні 2016 року, після успішного перегляду, Бікоро погодив 2-річний контракт з командою іспанського Сегунда Дивізіону Б «Рекреатіво де Уельва»[3]. Проте через проблеми з документами його перехід так і не вдалося юридично оформити, тому вже в лютому він підписав контракт з «Алькалою» з Терсера Дивізіону[4].

18 серпня 2017 року приєднався до «СС Реєс» з третього дивізіону[5]. Відзначився своїм першим голом за клуб 7 січня наступного року, зрівнявши рахунок у переможному (3:1) виїзному поєдинку проти «Понферрадіни».

31 січня 2018 року підписав контракт з клубом Сегунда Дивізіону «Лорка»[6]. На професіональному рівні деютував 11 березня в програному (1:3) поєдинку проти «Реал Сарагоси», Федеріко вийшов на поле в стартовому складі, але до кінця поєдинку не дограв, оскільки був вилучений[7].

24 липня 2018 року приєднався до клубу третього дивізіону «Теруель»[8]. 11 червня наступного року погодив 4-річний контракт із представником другого дивізіону Сарагосою[9], а вже 16 січня 2020 року був відданий в оренду «Бадахосу»[10].

4 вересня 2020 року погодився на річну оренду в «Нумансію», яка нещодавно вилетіла до третього дивізіону[11]. Через відсутність ігрової практики, 26 січня наступного року відправився в оренду до іншого клубу третього дивізіону, «Бадалони»[12]. У липні 2021 року перейшов в оренду до «Еркулеса»[13].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У футболці національної збірної Екваторіальної Гвінеї дебютував 4 вересня 2013 року в неофіційному нічийному (1:1) матчі проти Лівії. В офіційних матчах дебютував за збірну 6 червня 2015 року в переможному (1:0) виїзному поєдинку проти Андорри.

Першим голом за збірну Екваторіальної Гвінеї відзначився 9 жовтня 2017 року в переможному (3:1) поєдинку проти Маврикію.

Статистикав виступів[ред. | ред. код]

У збірній[ред. | ред. код]

По матчах[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
15-11-2019 Дар-ес-Салам Танзанія Танзанія 2 – 1 Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея Відбір до Кубка африканських націй 2021 - Вийшов на заміну на 88-ій хвилині 88'
19-11-2019 Малабо Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея 0 – 1 Туніс Туніс Відбір до Кубка африканських націй 2021 - Вийшов на заміну на 88-ій хвилині 88'
Усього Матчів 22 Голів 1

Забиті м'ячі[ред. | ред. код]

Рахунок та результат збірної Екваторіальної Гвінеї в таблиці подано на першому місці.
№ Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 9 жовтня 2017 «Естадіо де Бата»«», Бата, Екваторіальна Гвінея Маврикій Маврикій 2–1 3–1 Товариський матч
2. 10 жовтня 2021 Національний стадіон, Лусака, Замбія Замбія Замбія 1–1 1–1 кваліфікація чемпіонату світу 2022

Особисте життя[ред. | ред. код]

Бікоро — набожний християнин[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Giménez, Paco (21 липня 2019). Bikoro: "Yo trabajo pensando en que me quedaré en el Real Zaragoza" (ісп.). Heraldo Aragón. Процитовано 22 липня 2019.
  2. ↑ а б Valero, S. (21 липня 2019). Bikoro: "El fútbol me lo ha dado todo, me ha salvado a mí y a mi familia" (ісп.). El Periódico de Aragón. Процитовано 22 липня 2019.
  3. ↑ El Recreativo ficha al defensa internacional guineano Federico Bikoro (Spanish) . Mundo Deportivo. 8 вересня 2016. Процитовано 3 червня 2017.
  4. ↑ La gran promesa africana del Recre acaba en el Alcalá [The great African prospect of Recre ends up at Alcalá] (Spanish) . Diario de Huelva. 2 лютого 2017. Процитовано 3 червня 2017.
  5. ↑ El defensa Bikoro ya es jugador de la U.D. Sanse (ісп.). UD SS Reyes. 21 серпня 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  6. ↑ El Lorca FC incorporó a Bikoro, internacional con Guinea (ісп.). Diario AS. 1 лютого 2018. Процитовано 9 лютого 2018.
  7. ↑ El Zaragoza se pasea ante el desahuciado Lorca [Zaragoza route over the hopeless Lorca] (ісп.). Diario AS. 11 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  8. ↑ Federico Bikoro, nuevo fichaje del CD Teruel (ісп.). Diario de Teruel. 24 липня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  9. ↑ Bikoro, Mingotes y Etinof, primeras incorporaciones del Real Zaragoza (ісп.). Real Zaragoza. 11 червня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
  10. ↑ Acuerdo con el CD Badajoz para la cesión de Federico Bikoro (ісп.). Real Zaragoza. 16 січня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
  11. ↑ Acuerdo para la cesión de Federico Bikoro al Numancia (ісп.). Real Zaragoza. 4 вересня 2020. Процитовано 4 вересня 2020.
  12. ↑ Acuerdo con el Badalona para la cesión de Bikoro (ісп.). Real Zaragoza. 26 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  13. ↑ Federico Bikoro llega cedido al Hércules. AS.com. 26 липня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Х. Овоно (в) • 2 Має • 3 Аньєбо • 4 Бікоро • 5 Анвене • 6 Еду • 7 Беліма • 8 Мачін • 9 Сіафа • 10 Е. Нсуе (к) • 11 Ндонг • 12 Маріано Магно (в) • 13 Сапунга (в) • 14 Буйла • 15 К. Акапо • 16 Коко • 17 Міранда • 18 Доріан Хуніор • 19 Нлаво • 20 Енеме • 21 Естебан • 22 Ганет • 23 Месегер • 24 Бальбоа • 25 Ф. Овоно (в) • 26 Х. Акапо • 27 Оба • 28 Л. Нсуе • Тренер: Хуан Міча
Екваторіальна Гвінея
1 Овоно (в) • 2 Сенра • 3 Аньєбо • 4 Бікоро • 5 Ело • 6 Еду • 7 Мачін • 8 Я. Буйла • 9 Обама • 10 Е. Нсуе (к) • 11 Ндонг • 12 Ондо • 13 Ембела (в) • 14 Бальбоа • 15 Акапо • 16 Коко • 17 Міранда • 18 Ела • 19 Нлаво • 20 Енеме • 21 Естебан • 22 Ганет • 23 Сапунга (в) • 24 У. Буйла • 25 Ф. Нсуе • 26 Хосе Набіль • 27 Сіафа • Тренер: Хуан Міча
Екваторіальна Гвінея
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Федеріко_Бікоро&oldid=41432695