Флавій Невітта
| Флавій Невітта | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | після 363 |
| Підданство | Римська імперія |
| Діяльність | політик |
| Посада | консул |
| Військове звання | Magister militum |
| Термін | 362 рік |
| Попередник | Флавій Флоренцій |
| Наступник | Флавій Саллюстій |
Флавій Невітта (*Claudius Mamertinus, д/н — після 363) — державний і військовий діяч пізньої Римської імперії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з германців. Перебував у війську з часів імператора Констанція II. 365 року в складі армії магістра піхоти Барбаціона як препозит (командир) турми відзначився в битві проти ютунгів в 358 році в Реції. Ймовірно, після цього швидко просувався військовими щаблями, відзначившись у 358—360 роках у походах проти алеманів.
361 року після проголошення імператором Юліана був призначений їм магістром кінноти в Галлії замість Гомоарія. Зі своєю частиною війська рухався через Рецію і Норік до Паннонії. Після захоплення гірського перевалу Суккі очолив його охорону.
362 року стає консулом (разом з Клавдієм Мамерціном). Також увійшов до Халкидонської комісії, що розслідувала зловживання вищих сановників часів Констанція II.
363 року брав активну участь в перській кампанії Юліана. У квітні на чолі декількох легіонів просунувся уздовж Євфрату в Месопотамії. Разом з Дагалайфом очолював облогу Майозамальхі. Після смерті імператора наприкінці липня особисто доставив тіло померлого до міста Тарс в Кілікії, де той був спочатку похований.
Під час обрання нового імператора з Дагалайфом виступив проти Арінфея і Віктора в питанні про обрання нового імператора. Зрештою зійшлися на кандидатурі Сатурна Секунда Саллюстія, одного з наближених Юліана, але той відмовився прийняти імператорський титул. Тоді вони були змушені оголосити імператором пріміцерія доместиків Флавій Клавдія Іовіана. Подальша доля Невітти невідома, але напевне був звільнений з війська.
Джерела[ред. | ред. код]
- Alexander Demandt: Magister Militum. In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Supplementband XII, Stuttgart 1970, Sp. 580–790.
- Jones A. H. M. Flavius Nevitta // Prosopography of the Later Roman Empire/ A. H. M. Jones, J. R. Martindale, J. Morris. — [2001 reprint]. — Cambridge University Press, 1971. — Vol. I: A.D. 260—395. — P. 626—627. — ISBN 0-521-07233-6.
- Klaus Rosen: Julian. Kaiser, Gott und Christenhasser, Klett-Cotta, Stuttgart, 2006. ISBN 3-608-94296-3