Констанцій II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Констанцій II
Flavius Julius Constantius
Bust of Constantius II (Mary Harrsch).jpg
Бюст Констанція II
Імператор
Початок правління: 26 лютого 364
Кінець правління: 17 листопада 375
Попередник: Костянтин І
Наступник: Юліан
Дата народження: 7 серпня 317(0317-08-07)
Місце народження: Сірмій
Дата смерті: 3 листопада 361(0361-11-03) (44 роки)
Місце смерті: Мопсуестія, Кілікія
Діти: Флавія Максима Констанція
Династія: Констянтина
Батько: Костянтин Великий
Мати: Фауста

Констанцій II (лат. Flavius Julius Constantius, грец. Kōnstantios Κωνστάντιος, * 7 серпня 317 року, Сірмій — † 3 листопада 361, Мопсуестія, Кілікія) — син Костянтина Великого, імператор з 337 по 353 роки східної частини, по 361 рік — усієї Римської імперії.

Юність та поділ Римської імперії[ред.ред. код]

Народився в імператорській сім'ї в Сірмії. У 324 році у віці 7 років був призначений своїм батьком — Костянтином Великим цезарем і отримав під свій контроль східну частину імперії. Після смерті батька у 337 році відбувся ряд вбивств — військові убили родичів Костянтина Великого, залишилися лише сини померлого імператора і непонволітні племінники. Констанцій у віці 20 років разом з братами у цьому ж році прийняв титул Авґуста. Відбулася конференція у Вімінаціумі, де провели поділ володінь. Констанцій отримав в управління Азію, також весь Схід імперії, починаючи з Мармурового моря. Його молодший брат Констант отримав Африку, Італію, Іллірію, Далмацію, старший Костянтин II — Галлію, Іспанію, Британію, також Константинополь. Балканський півострів (Фракія, Македонія і Ахая) дістався племіннику Костянтина Великого — Далмацію.

Мир між братами довго не протримався. На Заході у 340 році почалася боротьба між Константом і Костянтином II, в якій Костянтин загинув. Констант захопив його володіння і на 10 років отримав у свої руках весь Захід імперії, включно з Балканами. Незабаром почалися наступні проблеми у відносинах, але вже між Констанцієм і Константом. Констант став на строну Афанасія Великого і виступив проти аріян, прихильником яких був Констанцій ІІ. Проте до військового конфлікту не дійшло, брати помирилися і Афанасій Великий навіть повернувся із свого вигнання назад до Александрії.

Узурпатор Магненцій та перша війна з персами[ред.ред. код]

Батько Констанція — Костянтин Великий — перед своєю смертю у 337 році планував напад на Імперію сассанідів на сході, які проникли у римські провінції. По його смерті цю кампанію взяв на себе Констанцій. Бойові дії тривали з перемінним успіхом спочатку у Вірменії, потім у Межиріччі з 338 по 350 роки. Йому вдалося укріпити кордони. У 350 р. на сассанідів напали кочові народи — і римляни могли вивести значні військові угрупування з цього району. Констанцій залишив за себе намісником на сході Цезаря Констанція Галла і одружив його із своєю сестрою Константиною. Він мусив повертатися на захід, щоб побороти загрози від узурпатора Магненція.

У 350 році Констант отримав супротивника — полководя — Магненція, якого висунули війська у Британії на імператора. Спалахнула неминуча війна. Магненцій зібрав величезні сили, включив в свою армію безліч німецьких найманців і отримав чисельну перевагу над Константом. Констант незабаром став жертвою змови і загинув. У той же час Ветраніон — досвідчений командир та офіцер Констанція II — проголошений Цезарем на заході. Це, очевидно, відбулося (1 березня, 350) на прохання Костянтини — сестри імператора Констанція II, оголосити його Цезарем на противагу Магненцію, поки Констанцій II був на війні на сході. Також Констанцій II присвоює йому титул Авґуста та пересилає кошти на утримання армії. У цей час також була спроба узурпації влади Непотіаном, яку однак Ветраніон швидко придушив. При поверненні Констанція II з походу проти персів його зустрічає Ветраніон у Найсі (тепер м. Ниш) з усіма почестями і передає йому свої війська. У грудні 350 року Ветраніон також складає з себе повноваження як Авґуст і проводить решту свого життя спокійно і забезпечено у Бурсі. У 350 р., відмовившись від мирних пропозицій Констанція II, Магненцій вступив в придунайські провінції. Там, незважаючи на початкові невдачі, йому вдалося закріпитися в тилу у армії Констанція, змусивши його повернути назад. Однак у 351 році Констанцій II розбив його військо у битві при Мурсі (сьогодні Осієк). Магненцій влітку 352 року повернувся з військами назад в Галію. Потім, зазнавши ще кілька поразок, Магненцій покінчив життя самогубством у Ліоні у 353 році.

З 354 по 356 р. Констанцій II провів низку військових дій проти германців, які не принесли очікуваного результату. Лише Флавію Клавдію Юліану вдалося там стабілізувати ситуацію.

Друга війна з персами[ред.ред. код]

Констанцій Галл, залишений на сході, не виправдав сподівань Констанція, вів легкий спосіб життя, налаштував проти себе жителів Антіохії. Навіть сестра Констанція та дружина Галла — Константина не могли вплинути на нього. В результаті у 354 році він був страчений. У 355 році він призначає на заході Цезарем Юліана, а сам відправляється на схід. У 357 та 359 роках успішно бореться з квадами і сарматами на Балканах. Констанцій II вступив у переговори з Шапуром ІІ — королем персів. У 358 році Шапур ІІ вимагав віддати йому Межиріччя та Вірменію — Констанцій відмовив. У 359 році почався наступ персів, до якого, очевидно, римляни не були підготовлені і втратили території. Констанцій II викликав війська з Галлії для підкріплення. Однак у Галлії в той час війська проголосили імператором Юліана. Шапуру ІІ не вдалося у той час проникнути у глибину римської території, до того ж король Вірменії став на сторону римлян. Однак війська сходу і заходу імперії рухалися одно проти одного. Юліан дійшов до Дунаю і взяв штурмом Сірмій, але до вирішальної битви не дійшло.

Констанцій II помер, ослаблений гарячкою та труднощами минулих років. Юліан доправив тіло Констанція до Константинополя, щоб надати йому останні почесті. Констанція — третя дочка Констанція ІІ — стала пізніше дружиною Граціана.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Констанція, донька Юлія Констанція, цезаря

Дітей не було

2. Дружина — Євсебія, донька Флавія Євсебія, консула 347 року

Дітей не було

3. Дружина — Фаустіна

Діти:

Посилання[ред.ред. код]

Michael DiMaio, Jr. und Robert Frakes: Біографія Констанція II у De Imperatoribus Romanis(англ.)