Флавій Тімасій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флавій Тімасій
Народився невідомо
Помер 396
оаза Харга
Підданство Римська імперія
Діяльність військовик
Посада консул
Термін 356–354 роки до н. е.
Попередник Цезар Флавій Феодосій Август
Наступник Цезар Флавій Валентиніан Молодший Август
У шлюбі з Пентадія
Діти Сіагрій

Флавій Тімасій (*Flavius Timasius, д/н — 396) — військовий діяч часів пізньої Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Про родину та батьків немає відомостей. Зростання військової кар'єри розпочалося за імператора Валента II. У 377 році бився проти готів у Мезії та Фракії. У 378 році брав участь в битві при Адріанополі, проте врятувався.

У 386 році імператор Феодосій I призначив його комітом та magister equitum (начальником кінноти), у 388 році — magister peditum. 388 року призначається військовиком при імператорі (magister militum praesentalis). Того ж року відзначився у битві при Саві, де було подолано узурпатора Магна Максима.

У 389 році стає консулом (разом з Флавієм Промотом). У 391 році брав участь у військових діях проти варварів в Македонії, проте не дозволив імператорській армії повністю здолати ворогів. У 392 році виник конфлікт між Тімасієм та Промотом (з одного боку) й Руфіном. Імператор підтримав останнього.

У 394 році був одним з командувачів армії Феодосія I під час походу проти узурпатора Євгена та Арбоґаста, відзначившись разом із Стіліхоном у битві при Фріґіді, де було переможено війська узурпатора. Слідом за цим повернувся до Константинополя.

Після смерті у 395 році Феодосія I новим імператором став його син Аркадій, при якому значний вплив отримав євнух Євтропій. Останній почав відсторонювати впливових військовиків. 396 року Тімасія притягнули до суду у звинувачеані в зраді. Його було засуджено та заслано до оази Харга у Лівійській пустелі. Тут він незабаром помер.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Пентадія

Діти:

  • Сіагрій

Джерела[ред. | ред. код]

  • Martindale, John Robert; Jones, Arnold Hugh Martin; Morris, J., eds. (1980). The Prosopography of the Later Roman Empire, Volume II: A.D. 395–527. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-20159-9.