Валент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Флавій Юлій Валент
Flavius Julius Valens
Valens Honorius Musei Capitolini MC494.jpg
Бюст Флавія Юлія Валента у Капітолійських музеях
Імператор
Початок правління: 28 березня 374 - 17 листопада 375 імператор східної частини імперії із Валентініаном I , 17 листопада 375 - 9 серпня 378 імператор східної частини імперії із Граціаном
Кінець правління: 9 серпня 378
Попередник: Валентиніан I
Наступник: Феодосій I
Дата народження: 328
Місце народження: Cibalae (Паннонія)
Дата смерті: 9 серпня 378(0378-08-09)
Місце смерті: Адріанополь
Дружина: Альбія Домініка
Діти: дочки Анастасія та Кароса, син Валентініан Галат

Флавій Юлій Валент ( грец. Οὐάλης ,лат. FLAVIUS IVLIVS VALENS AVGVSTVS, *328, Кібале, Паннонія — 9 серпня 378) — римський імператор з 28 березня 364 по 9 серпня 378 року.

Походження[ред.ред. код]

Був зведений своїм старшим братом своїм Валентініаном I на трон співправителя для східної частини римської імперії. Валент був молодшим братом Валентіана. Валентіан робить його 1 березня 364 tribunus stabuli, що наближувало його до імператора. Вже 28 березня того ж року поставлений співправителем Валентіана для сходу.

Правління[ред.ред. код]

Солідус карбований за часів Валентініана (бл. 376). На реверсі викарбувано двох братів Валента та Валентініана, які тримають земне яблуко - символ влади.

У 365 родич Юліана Прокопій оголосив себе римським імператором, але довго не втримав владу і вже у наступному році Валент узяв його в полон і стратив. Оскільки готи підтримували Прокопія, то Валент 367 року переправився з військом через Дунай і у 369 примусив їх вождя Атанаріха просити про укладення миру. Непорозуміння, які виникли у Вірменії у 369 році, погрожували затягнути імперію у війну з персами, але після багаторічних переговорів були улагоджені мирним шляхом. 17 листопада 375 року Валент був визначений старшим авґустом та наслідником Валентіана.

Битва під Андріанополем та смерть[ред.ред. код]

Акведук Валента у Константинополі

Необачним кроком Валента був дозвіл у 376 р. вестготам оселитися в Мезії. Однак це сталося під натиском гунів . Готи до того були роздратовані несправедливістю до них римських чиновників, що під проводом Фрітігерна повстали і спустошили Фракію і Македонію та у відсутність імператора, що знаходився в Сирії, розбили його полководців. Тоді у 378 р. Валент особисто рушив проти готів, але необачно почав бій без допоміжного війська свого співправителя і племінника Граціана. 9 серпня 378 р. він зазнав у битві під Адріанополем страшної поразки і загинув на полі битви. Його тіло так і не було знайдено. Військо знищено. За однією з версій, поранений стрілою імператор не міг триматися в сідлі, і його віднесли в невеликій сільський будинок. Варвари оточили будинок і підпалили — Валент згорів у вогні. Для народу смерть аріанина Валента виглядала як кара Божа, зіслана на нього. У 377 р. попросив допомоги гунського короля Доната.

Дружина Валента Домніка походила з простої родини військових префектів Ецелія Готта. Після загибелі Валента вона допомогла врятувати Константинополь від варварів, наказавши роздати громадянам зброю. У Валента і Домніки були дві дочки — Анастасія та Кароса і син Валентініан Галат (366 — 371 або 372), який передчасно помер. На честь своїх дочок імператор назвав побудовані ним в Константинополі для народу терми. Про подальшу їх долю нічого не відомо.


Посилання[ред.ред. код]

Біографія Юлія Валента у De Imperatoribus Romanisангл.


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.