Валентиніан II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Валентиніан II
Flavius Valentinianus
Statue of emperor Valentinian II detail.JPG
Бюст у музеї Стамбула
Імператор
Початок правління: 375 р.
Кінець правління: 392 р.
Попередник: Валент та Граціан
Наступник: Феодосій Великий
Дата народження: 371
Місце народження: Augusta Treverorum (Трір)
Дата смерті: 15 травня 392(0392-05-15)
Місце смерті: В'єнн
Батько: Валентиніан I
Мати: Юстіна

Валентиніан II (лат. Flavius Valentinianus) — * осінь 371 в Augusta Treverorum (Трір) — † 15 травня 392, В'єнн) — імператор Західної Римської імперії з 375 по 392 рік, співімператор з Граціаном.

Авґуст Заходу[ред.ред. код]

У 375 році раптово помирає батько Валентиніана II. Римське військо у під командою германця Меробада у Акінкумі (Aquincum) проголошує Авґустом чотирьохрічного Валентіана. Його брат, 17 річний Граціан вже був проголошений авґустом його батьком, як і їх дядько старший Авґуст сходу Валент підтримали це висування.

Імперія номінально була поділена між трьома авґустами, хоча з правової точки зору залишалась суверенною одиницею. Граціан отримує трансальпійські провінції, Валентіан Італію та частини Іллірії з Африкою, а Валент залишається на сході.

Валентиніан II має свою резиденцію у Мілані, однак зрозуміло що по віковій причині не може управляти своїми провінціями. Ці функції виконує його мати Юстина і військом управляє Граціан.


Валент 9 серпня 378 р. зазнав у битві під Адріанополем страшної поразки і загинув на полі битви. На початку 379 року на зустрічі імператорів в якій брав участь і Феодосій Великий, визначено Граціана наступником Валента на сході.


У 383 році римський полководець в Британії проголошений військами імператором Магн Максим висадився в Галлії, в боротьбі з ним і загинув імператор Граціан. Полководець Валентініана франк Баутон організував охорону альпійських гірських переходів, що ведуть з Галії до Італії. На допомогу Валентініану Баутон викликав загони аланів і гунів, що ймовірно і утримало Максима від вторгнення до Італії. З найманими військами Баутон проник в землі алеманів і погрожував атакувати Галлію з цього напрямку. Максим послав свого офіцера Віктора, який передав пропозиції Максима про мир. Після досягнення мирної угоди з узурпатором Валентініан заплатив аланам та гунам золотом і відправив їх назад. Валентиніан II визнав Максима як легітимного правителя на Заході, натомість зберіг владу над Італією. Східна частина його володінь, балканські провінції в Іллірії, відійшли під контроль імператора Феодосія.


Максим був послідовник християнства основаного на Нікейському символі віри, використовував у своїх цілях суперечку з Валентиніаном — прихильником аріанства. Влітку 387 року він, порушивши угоду про розділ провінцій і влади, висунув війська в північну Італію. Причину для початку кампанії проти Валентініана Максим озвучив як боротьбу за віру батьків. Валентініан з сім'єю утік з своєї столиці Медіолана під захист Феодосія в Салоніки. Політична зацікавленість імператорів один в одному зміцнилася шлюбом Феодосія на Галлі, сестрі Валентініана. У 388 році Феодосій почав війну проти Максима. Узурпатор був захоплений в Акуілеї і страчений там же 28 серпня 388 року. Незважаючи на повноліття Валентініана, Феодосій залишався в Італії і розпоряджався там більше 3 років. Він повернувся до Константинополя тільки 10 листопада 391 року.

Золотий солідус Валентиніана II, викарбований після перемоги Магном Максімом. На реверсі зображені імператори-переможці — Валентиніан II та Феодосій, поміж ними богиня перемоги


З 389 року Валентиніан II має своїми резиденціями Трір та В'єнну і робить спроби повернути владу у свої руки. Однак після повернення Феодосія до Константинополя фактична влада на Заході перейшла в руки командувача військами Західної Римської імперії, франка Арбогаста, що викликало між імператором і командувачем військами конфлікт. Валентиніан пробує змістити Арбогаста з посади, жаліється Феодосію. Конфлікт зайшов далеко і можливо став причиною смерті Валентіана.

15 травня 392 у своєму палаці у В'єнні знайшли Валентіана повішеним. Обставин смерті так і не вияснили. Можливо це сталося із безсилля молодого імператора, а можливо і цей конфлікт став причиною смерті. Однак наступником Валентініана в серпні того ж року було проголошено державного секретаря Євгенія, особистого друга Арбогаста.

Посилання[ред.ред. код]

Walter E. Roberts: Біографія у De Imperatoribus Romanis(англ.)