Флоріану Пейшоту
| Флоріану Пейшоту порт. Floriano Vieira Peixoto |
|||
|
|||
|---|---|---|---|
| 23 листопада 1891 — 15 листопада 1894 року | |||
| Попередник: | Деодору да Фонсека | ||
| Наступник: | Пруденті ду Морайс | ||
|
|||
| 26 лютого — 23 листопада 1891 року | |||
| Президент: | Деодору да Фонсека | ||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Мануел Віторіну Перейра | ||
| Народження: | 30 квітня 1839 Масейо, Алагоас |
||
| Смерть: | 29 липня 1895 (56 років) Барра-Манса, Ріо-де-Жанейро |
||
| Військова служба | |||
| Роки служби: | 1861–1889 | ||
| Приналежність: | Армія Бразильської імперії | ||
| Звання: | Маршал | ||
| Битви: | Парагвайська війна | ||
Флоріану Вієйра Пейшоту (порт. Floriano Vieira Peixoto; 30 квітня 1839 — 29 липня 1895) — бразильський військовий і державний діяч, маршал, перший віце-президент (1891) і другий президент Бразилії (1891–1894).
Зміст |
Військова кар'єра [ред.]
Флоріану Пейшоту народився 30 квітня 1839 року в Іпіоку (нині — один з районів міста Масейо в штаті Алагоас). 1863 року закінчив військове училище в Ріо-де-Жанейро, згодом брав участь у Парагвайській війні, після завершення якої отримав звання підполковника.
1883 року Пейшоту було присвоєно звання бригадного генерала.
Початок політичної кар'єри [ред.]
1884 Пейшоту був призначений губернатором провінції Мату-Гросу й перебував на цій посаді до 1885 року. Підтримав перехід до республіканського ладу й після падіння імперії став військовим міністром у тимчасовому уряді Бразилії (1890–1891).
26 лютого 1891 року Конгрес обрав Пейшоту на пост віце-президента.
Прихід до влади [ред.]
Пейшоту став президентом Першої бразильської республіки після виходу у відставку його попередника, першого президента, маршала Деодору да Фонсеки. Правомірність зайняття ним цього посту була сумнівною, оскільки 42 стаття першої республіканської конституції казала, що віце-президент може зайняти пост президента після відставки останнього тільки у тому разі, якщо пройшло більше половини терміну його повноважень. Вищі військові чини з різних штатів опублікували так званий «Маніфест тринадцяти генералів», де висловили своє невдоволення ситуацією, що склалась, і зажадали проведення дострокових президентських виборів. На це Пейшоту відповів, що оскільки вибори першого президента не були прямими й загальними в якості винятку, то і він буде залишатись при владі в якості винятку[1].
На посту президента [ред.]
Зайнявши пост президента, Пейшоту здійснив низку кроків з посилення диктаторського режиму, встановленого своїм попередником[2]. В результаті найбільш помітними подіями його президентства стали повстання морських офіцерів у 1893–1894 роках, а також виступ федералістів у штатах Ріу-Гранді-ду-Сул і Санта-Катаріна, які було жорстоко придушено.
Незважаючи на свою низьку популярність і націоналістичні тенденції, Пейшоту зробив значний внесок до зміцнення централізації влади, завдяки чому іноді його йменують «об'єднувачем республіки»[3] та «залізним маршалом»[4].
Пам'ять [ред.]
1894 року місто Дештерру, столицю штату Санта-Катаріна, було перейменовано на честь Пейшоту й отримало назву Флоріанополіс. Також його іменем названо муніципалітет Флоріану-Пейшоту в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул.
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Біографія (порт.)

