Епітасіу да Сілва Пессоа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Епітасіу Пессоа
порт. Epitácio Lindolfo da Silva Pessoa
Епітасіу Пессоа
Прапор
11-й Президент Бразилії
28 липня 1919 — 15 листопада 1922 року
Віце-президент: Делфін Морейра
Буену ді Пайва
Попередник: Делфін Морейра
Наступник: Артур Бернардіс
 
Народження: 23 травня 1865(1865-05-23)
Умбузейру, штат Параїба
Смерть: 13 лютого 1942(1942-02-13) (76 років)
Петрополіс, штат Ріо-де-Жанейро

Епітасіу Ліндолфу да Сілва Пессоа (порт. Epitácio Lindolfo da Silva Pessoa; 23 травня 1865 — 13 лютого 1942) — бразильський державний діяч, адвокат і прокурор, одинадцятий президент Бразилії (1919–1922).

Біографія[ред.ред. код]

Початок кар'єри[ред.ред. код]

Епітасіу Пессоа народився в місті Умбузейру, штат Параїба 1865 року. 1873 року його батьки померли від віспи, після чого вихованням Епітасіу займався його дядько за материнською лінією Енріке ді Лусена, губернатор Пернамбуку.

1886 року Пессоа закінчив юридичний факультет університету Ресіфі. Працював прокурором. У 1890–1891 роках засідав у Конституційній асамблеї Бразилії. Після вступу на пост президента Флоріану Пейшоту Пессоа тимчасово пішов з політики, проживав у Європі. 1898 року зайняв місце міністра юстиції в уряді Кампуса Салеса. У 1902–1905 роках працював генеральним прокурором Бразилії.

1919 року Пессоа очолював бразильську делегацію на міжнародній конференції з повоєнного мирного врегулювання в Парижі. Саме там він отримав звістку про те, що висунутий кандидатом в президенти на позачергових президентських виборах, а потім і про те, що переміг і став президентом Бразилії.

На посту президента[ред.ред. код]

Будучи вихідцем з північного сходу Бразилії, ставши президентом, Пессоа інвестував багато коштів у розвиток цього засушливого регіону. Зокрема, за нього було розпочато програму будівництва й розвитку гідроелектроенергетичних ресурсів у штатах Параїба, Ріу-Гранді-ду-Норті й Сеара[1].

Пессоа провадив жорстку внутрішню політику: призначав цивільних осіб на посади в уряді, які традиційно посідали військовики, а 1921 року ухвалив «Закон про придушення анархізму». Також за часів його правління було модернізовано армію, націоналізовано рибальський промисел та розпочато загальний перепис населення.

Пессоа підтримував національне підприємництво, але у той же час провадив активну соціальну політику: було закладено основи законодавства про працю.

Багато різноманітних подій відбулось 1922 року, який був останнім роком правління Пессоа. Серед них Тиждень сучасного мистецтва в Сан-Паулу (ця подія вважається відправним моментом формування багатьох напрямків бразильського національного мистецтва, яке почало звільнятись від панівного впливу європейських течій). Того ж року Бразилія святкувала 100-річний ювілей своєї незалежності. Була організована велика Міжнародна виставка, яку відвідав президент Португалії Антоніу Жозе де Алмейда. Стосовно колишньої бразильської королівської родини Пессоа зробив жест примирення, скасувавши закон про вигнання. Окрім того 1922 року було створено Бразильську комуністичну партію.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]